Щоранку, прямуючи до редакції через Хрещатик, я помічаю, як змінилося обличчя Києва. Серед ранкових перехожих все частіше чую, як батьки обговорюють дистанційне навчання своїх дітей або плани на повернення з-за кордону. Ця тема стала особливо актуальною для тисяч київських родин, які через війну тимчасово виїхали за межі України.
Міністерство освіти і науки України нещодавно оновило правила визнання результатів навчання українських дітей у закордонних школах. Ці зміни торкнуться багатьох киян, які планують повернутися додому, але турбуються про продовження освіти своїх дітей.
«Коли ми повернулися з Польщі минулого місяця, я була в паніці через документи доньки. Виявилося, що процедура стала набагато простішою», – розповідає Марина Ковальчук, мешканка Оболоні, мама 12-річної Софії.
Що змінилося в правилах визнання?
Раніше процес визнання закордонного навчання був справжнім випробуванням для батьків. Нотаріальні переклади, апостиль, довідки – все це вимагало часу, грошей та нервів. Тепер же МОН суттєво спростило процедуру.
За словами Анастасії Демченко, фахівчині Департаменту освіти КМДА, основні зміни стосуються документів: «Тепер батькам не потрібно робити апостиль на шкільних документах з країн ЄС, США, Канади та Великої Британії. Достатньо перекладу, який можна зробити в Україні».
Я особисто поспілкувалася з директоркою київської школи №157 Наталією Петренко, яка підтвердила: «За останній місяць ми прийняли 14 учнів, які повернулися з-за кордону. Процес інтеграції проходить значно швидше, ніж раніше».
Конкретні кроки для батьків
Для київських родин, які планують повернення, варто знати алгоритм дій:
1. Зібрати документи про навчання дитини – табелі, довідки чи інші документи, що підтверджують освіту за кордоном.
2. Зробити переклад цих документів українською мовою (не обов’язково нотаріальний).
3. Звернутися до обраної школи в Києві з заявою про зарахування.
4. Пройти співбесіду для визначення рівня знань дитини (у деяких випадках).
«Найголовніше – не зволікати. Чим раніше ви звернетеся до школи, тим легше буде адаптація дитини», – радить шкільний психолог Олена Савчук, з якою ми зустрілися в Інституті післядипломної педагогічної освіти на Андріївському узвозі.
Виклики адаптації після закордонного навчання
Вчора я відвідала родину Ткаченків на Троєщині. Їхній син Максим нещодавно повернувся з Німеччини, де провів понад рік.
«Німецька система дуже відрізняється від української. Там більше практики, менше теорії. Перші тижні в київській школі були складними», – ділиться Максим, пригощаючи мене чаєм на затишній кухні.
Батько хлопця, Андрій, додає: «Ми хвилювалися через програму з математики та української мови. Але вчителі пішли назустріч – розробили індивідуальний план адаптації на перший семестр».
За даними Департаменту освіти КМДА, у 2023 році до київських шкіл повернулося понад 4500 дітей, які навчалися за кордоном. Для багатьох із них створені спеціальні адаптаційні програми.
Історії успішної інтеграції
На Подолі я познайомилася з Оксаною Литвиненко, мамою двох дітей, які навчалися в Чехії.
«Старший син повернувся до математичного ліцею, а молодша дочка – до звичайної школи. Обоє кажуть, що іноземний досвід допоміг їм стати більш самостійними. У чеській школі вони навчилися працювати в команді та критично мислити», – розповідає Оксана, поки ми прогулюємося Контрактовою площею.
Директор ліцею «Інтелект» Ігор Романенко зазначає: «Діти, які повернулися з-за кордону, часто привносять цікаві ідеї та підходи до навчання. Ми заохочуємо їх ділитися досвідом з однокласниками».
Корисні ресурси для київських батьків
Для батьків, які планують повернення дітей до київських шкіл, створені спеціальні консультаційні центри. На сайті Департаменту освіти КМДА можна знайти детальні інструкції та контакти координаторів у кожному районі міста.
Крім того, в Києві працює гаряча лінія з питань визнання закордонного навчання. Консультанти допомагають розібратися з документами та підібрати оптимальний варіант продовження освіти.
«Не бійтеся запитувати та просити допомоги. Система стала набагато дружнішою до дітей, які повертаються», – підкреслює Марія Сидоренко, психологиня Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Києва.
Повертаючись до редакції через Маріїнський парк, я думаю про те, як важливо зробити повернення наших дітей максимально комфортним. Адже саме вони – майбутнє Києва, яке твориться вже сьогодні, незалежно від того, де вони здобували знання останні роки.
