НБУ посилює банківські вимоги: що зміниться для фінустанов з вересня
Національний банк України продовжує адаптувати банківський сектор до європейських стандартів. З вересня 2024 року вітчизняні банки повинні будуть дотримуватись нової вимоги — буфера консервації капіталу. Про це повідомляє пресслужба регулятора.
Відповідне рішення було ухвалене правлінням НБУ 22 травня. Цей крок має на меті підвищити стійкість вітчизняної банківської системи та привести її у відповідність до міжнародних норм.
“Запровадження буфера консервації капіталу — це важливий етап імплементації вимог Базеля ІІІ та євроінтеграції України,” — зазначив перший заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
Поетапне впровадження нових вимог
Національний банк вирішив запроваджувати нові нормативи поступово, щоб дати фінансовим установам час для адаптації. Буфер консервації капіталу нарощуватимуть таким чином:
– з 1 вересня 2024 року — 0,5%
– з 1 січня 2025 року — 1%
– з 1 липня 2025 року — 1,5%
– з 1 січня 2026 року — 2%
– з 1 липня 2026 року — 2,5%
Додатковий буфер стане частиною основного капіталу першого рівня, який формується з найякісніших складових. Такий підхід покликаний забезпечити фінансову стабільність банків навіть у періоди економічних спадів.
Що це означає для банків
Запровадження буфера консервації капіталу означає, що банки повинні будуть зберігати додаткові резерви поверх мінімальних вимог. Це своєрідна “подушка безпеки”, яка дозволить фінустановам витримувати кризові явища без суттєвих втрат.
Якщо банк не дотримуватиметься вимог щодо буфера, НБУ обмежуватиме його можливості розподіляти прибуток. Такі обмеження стосуватимуться виплати дивідендів, викупу акцій та виплати премій менеджменту.
“Банки зможуть використовувати кошти буфера під час криз, але повинні будуть поповнити його, коли ситуація нормалізується,” — пояснили в НБУ.
Наслідки для банківського сектора
За оцінками експертів, більшість українських банків готові до нових вимог. Протягом останніх років вони суттєво зміцнили свою капітальну базу. Проте деяким невеликим установам може знадобитися додаткове збільшення капіталу.
“Майже 90% банків уже мають достатньо капіталу для виконання нових нормативів,” — зазначив фінансовий аналітик Василь Невмержицький. “Проте решті доведеться або залучати додаткові кошти від акціонерів, або обмежувати виплати дивідендів для нарощування внутрішніх резервів.”
Нові вимоги мають забезпечити більшу стабільність банківської системи та захистити вкладників. Вони також наближають українські стандарти до норм ЄС, що важливо в контексті європейської інтеграції України.
Вплив на споживачів банківських послуг
Пересічні клієнти банків можуть не помітити впровадження нових нормативів у короткостроковій перспективі. Однак у довгостроковому періоді це має позитивно вплинути на надійність банківської системи.
“Коли банки стають фінансово стійкішими, це підвищує довіру до них з боку клієнтів і знижує ризики для вкладників,” — наголошує представник Асоціації українських банків.
Фахівці зазначають, що банки можуть дещо підвищити ставки за кредитами, щоб компенсувати витрати на додаткове формування капіталу. Проте це залежатиме від конкуренції на ринку та монетарної політики НБУ.
Національний банк продовжуватиме контролювати виконання нових вимог та оцінювати їхній вплив на фінансовий сектор. Регулятор готовий надавати банкам рекомендації щодо оптимальних шляхів нарощування капіталу та дотримання нормативів.
Така політика НБУ відповідає світовим тенденціям. Після глобальної фінансової кризи 2008 року більшість країн посилили вимоги до банківського капіталу, що допомогло стабілізувати фінансові системи та зробити їх стійкішими до потрясінь.
