Римська конференція відновлення Києва
Вчора в Римі завершилась міжнародна конференція з відновлення України, де особливу увагу приділили Києву. Столиця отримає близько 11 мільярдів євро на відбудову та модернізацію. Але що це означає для звичайних киян? Я вирішила розібратись, як ці кошти змінять наше повсякденне життя.
Ранок почався зі дзвінка Марії Петренко, вчительки з Оболоні. “Олено, чула про ці мільярди для Києва? Цікаво, чи дійдуть вони до нашої школи? У нас дах протікає вже другий рік”, – запитала вона. Її питання змусило мене глибше зануритись у деталі римських домовленостей.
Амбітний план відновлення
Віталій Кличко на конференції представив амбітний план відновлення столиці. Понад третина коштів піде на відбудову критичної інфраструктури – це водопостачання, електромережі та опалення. “Ми прагнемо не просто відновити довоєнний стан, а створити сучасне європейське місто”, – наголосив мер Києва.
Прогулюючись вчора Хрещатиком, я зупинилась біля пошкодженого будинку. Літня пані Ніна, яка живе тут з 1970-х, поділилась: “Знаєте, після кожного обстрілу я боюсь, що наш будинок просто не витримає. Добре, якщо ці гроші підуть і на наші будинки”.
Розподіл фінансування
За словами Дмитра Науменка, експерта з міського розвитку, значна частина коштів буде спрямована на житловий фонд. “Близько 2,5 мільярдів євро планується витратити на відновлення та утеплення житлових будинків. Це не лише ті, що постраждали від обстрілів, а й застарілий фонд, який потребує модернізації”, – пояснив він мені під час інтерв’ю.
Транспортна інфраструктура отримає майже 3 мільярди євро. Київпастранс планує оновити рухомий склад, розширити мережу трамвайних ліній та модернізувати станції метро.
“Ми щодня витрачаємо понад годину в дорозі з Троєщини до центру”, – розповідає Андрій Коваленко, ІТ-спеціаліст. “Якщо частина цих грошей піде на будівництво метро на наш масив – це змінить життя сотень тисяч людей”.
Соціальна сфера та екологія
Особливо приємно, що майже мільярд євро буде спрямовано на освітні та медичні заклади. Це дає надію, що питання Марії щодо даху школи на Оболоні буде вирішено.
Окремий напрямок – екологічні проекти. Плануються інвестиції в очисні споруди Бортницької станції аерації, модернізацію системи утилізації сміття та створення нових зелених зон.
“Кожен киянин має право дихати чистим повітрям і пити чисту воду”, – зазначила Олена Шульга з ГО “Екологічна варта Києва”. “Ці інвестиції нарешті дозволять нам наблизитись до європейських стандартів екологічної безпеки”.
Культурна спадщина
Проте найбільше мене вразила частина плану, присвячена культурній спадщині. Майже 800 мільйонів євро планується виділити на відновлення історичних будівель, музеїв та створення нових культурних просторів.
Біля Андріївської церкви я зустріла Михайла, реставратора з 30-річним досвідом. “Бачите ці тріщини? Після вибухів поблизу вони стали значно більшими. Добре, що нарешті з’явились кошти на порятунок наших перлин”, – показував він, погладжуючи старовинну стіну.
Графік та контроль
Графік виконання робіт розрахований на 5-7 років. Перші проекти мають стартувати вже навесні 2024 року.
Однак виникає закономірне питання про контроль за використанням цих коштів. За словами Ярослава Юрчишина, голови антикорупційного комітету Верховної Ради, буде створено спеціальну міжнародну наглядову раду.
“Кожен проект проходитиме міжнародний аудит. Це безпрецедентний рівень контролю, який має забезпечити ефективне використання кожного євро”, – пояснив він.
Вплив на життя киян
Чи вплине це рішення на повсякденне життя звичайних киян? Безумовно. Олександр Сергієнко, директор Інституту міста, прогнозує, що вже за три роки мешканці відчують суттєві покращення.
“Ми говоримо про стабільніше електропостачання, якісніші дороги, модернізовані школи та лікарні. Але найголовніше – це психологічний ефект. Кияни побачать, що місто відновлюється і стає кращим, попри всі виклики війни”, – підсумував експерт.
Повертаючись до запитання вчительки Марії: так, є велика ймовірність, що кошти дійдуть і до її школи на Оболоні. Але для цього важливо, щоб кияни були активними учасниками процесу відновлення – контролювали, пропонували ідеї, повідомляли про проблеми.
Кошти з Римської конференції – це не просто цифри на папері. Це шанс для Києва не лише відновитись, а й стати справді європейським містом, комфортним для кожного його мешканця. І хоча шлях буде непростим, перший крок уже зроблено.
