Інвестиції ЄС у відновлення Києва: що це означає для столиці
Сьогодні вранці біля Маріїнського парку я зустріла Марію Петренко – матір трьох дітей, вчительку початкових класів. Минулого року її будинок на Оболоні постраждав від уламків збитої ракети. Ремонт затягнувся, а фінансові можливості родини обмежені.
“Коли чуєш про мільярдні інвестиції в місто, виникає питання – а як це допоможе таким як я? Нам потрібні не гучні заяви, а реальні зміни, які відчує кожен”, – каже Марія, поправляючи шарф на вітрі.
Її запитання відображає думки багатьох киян після нещодавнього оголошення про новий пакет інвестицій від Європейського Союзу на відбудову інфраструктури Києва, пошкодженої внаслідок російських атак.
Деталі інвестиційного пакету
За даними Київської міської державної адміністрації, Європейський Союз виділить понад 150 мільйонів євро на відновлення критичної інфраструктури столиці. Ці кошти спрямують на модернізацію енергетичних об’єктів, відновлення житлового фонду та покращення транспортної системи міста.
“Ці інвестиції – частина великого плану трансформації Києва не просто у відбудоване, а в більш сучасне, енергоефективне та комфортне місто”, – пояснив мені Андрій Ковальчук, представник департаменту економіки КМДА, з яким ми зустрілися в його офісі на Хрещатику.
Основні напрямки програми
Найбільш відчутними для киян стануть три напрямки програми. Перший – модернізація тепломереж у Святошинському та Дніпровському районах, де минулої зими тисячі мешканців стикалися з перебоями опалення. Другий – відновлення пошкоджених будинків із застосуванням енергоефективних технологій. Третій – розвиток “розумної” транспортної системи, яка оптимізує рух громадського транспорту.
Для Ірини Коваленко з Троєщини, яка щодня витрачає понад дві години на дорогу до роботи в центрі, останній пункт викликає найбільше сподівань: “Якщо транспортна система дійсно стане ефективнішою, це змінить якість життя тисяч людей з нашого району. Ми стільки років чекаємо на вирішення транспортного питання”.
Контроль за використанням коштів
Європейські партнери наголошують на важливості прозорості використання коштів. Представництво ЄС в Україні повідомило, що впровадження проєктів супроводжуватиметься регулярними аудитами та публічними звітами.
“Ми маємо чіткий механізм контролю за кожним євро, витраченим на відновлення. Наша мета – не просто відбудувати, а створити сталу інфраструктуру, що працюватиме на благо киян протягом десятиліть”, – зазначила Єлена Костова, координаторка програм підтримки ЄС, під час презентації проєкту в Українському домі минулого тижня.
Ярослав Бондаренко, архітектор та активіст ГО “Київ майбутнього”, переконаний, що ці інвестиції дають шанс переосмислити міський простір: “Ми не просто відбудовуємо те, що було. Маємо можливість створити більш зелене, доступне та енергоефективне місто. Важливо використати цей момент для впровадження найкращих європейських практик міського планування”.
Практична реалізація проєктів
Очікується, що перші проєкти стартують уже навесні 2024 року. Пріоритет надаватиметься об’єктам у Святошинському, Оболонському та Дніпровському районах, які найбільше постраждали від російських атак.
Вчора я відвідала один із майбутніх об’єктів реконструкції – дитячу поліклініку на Нивках. Будівля, споруджена ще в 1970-х, пережила кілька обстрілів і нині працює в обмеженому режимі. Саме тут планують створити сучасний медичний центр із використанням енергоефективних технологій.
“Для наших маленьких пацієнтів та їхніх батьків це буде справжній подарунок”, – ділиться враженнями Оксана Литвиненко, завідувачка поліклініки, показуючи пошкоджені приміщення. “Щодня приймаємо близько 200 дітей у непристосованих умовах. Нова будівля дозволить не лише покращити якість медичних послуг, але й зробити перебування тут комфортним”.
Побоювання громади
Проте не всі кияни розділяють оптимізм щодо нових інвестицій. Олександр Дмитренко, голова ОСББ на Троєщині, висловлює занепокоєння: “Ми бачили багато гучних проєктів, які або затягувалися роками, або взагалі залишалися на папері. Хочеться вірити, що цього разу буде інакше”.
Його побоювання не безпідставні. За даними аналітичного центру “Київський діалог”, раніше реалізовані проєкти з міжнародним фінансуванням нерідко стикалися з бюрократичними перешкодами та затримками.
Для подолання цих проблем в рамках нової програми створюється спеціальний наглядовий комітет, до якого увійдуть представники громадськості, експерти та представники ЄС. Комітет щоквартально публікуватиме звіти про виконання проєктів.
Надії на майбутнє
Повертаючись до розмови з Марією біля Маріїнського парку, запитую, що для неї означало б успішне впровадження цих інвестицій.
“Знаєте, мрію про день, коли мої діти зможуть спокійно гратися у теплій квартирі, не боячись повітряних тривог, коли зможу без побоювань відпускати старшого сина до школи, знаючи, що там безпечно. Якщо ці європейські гроші наблизять нас до такого дня – це буде найкраща інвестиція”, – відповідає вона, дивлячись на золоті бані Києва, що виблискують у променях зимового сонця.
Для мільйонів киян, як і для Марії, європейські інвестиції – це не просто цифри і проєкти. Це надія на більш безпечне, комфортне та стале майбутнє в місті, яке попри всі випробування залишається нашим домом.
