Учора увечері соціальні мережі вибухнули новиною про ймовірну відставку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Багато киян одразу почали обговорювати, як ця політична зміна вплине на повсякденне життя столиці. Серед усіх українських міст саме Київ найбільш чутливо реагує на владні перестановки, адже тут концентрується більшість державних установ та реалізується багато загальнонаціональних проєктів.
“Коли я почула новину, першою думкою було – а що буде з метро на Троєщину? Ми стільки років чекаємо”, – ділиться Марина Ковальчук, мешканка житлового масиву Троєщина, з якою я зустрілася сьогодні вранці біля станції метро “Почайна”.
Занепокоєння киян зрозуміле. За час роботи уряду Шмигаля було анонсовано чимало інфраструктурних проєктів для столиці: від будівництва метро на Троєщину до реконструкції Хрещатика. Міська влада регулярно зверталася до Кабміну щодо спільного фінансування цих ініціатив.
Що чекає на інфраструктурні проєкти?
Олександр Омельченко, експерт з питань міського розвитку, вважає, що суттєвих змін у фінансуванні київських проєктів не відбудеться:
“Бюджет на цей рік уже затверджено, і більшість інфраструктурних проєктів мають підтримку не лише Кабміну, але й міжнародних партнерів. Зараз не час відмовлятися від розвитку столиці, особливо в умовах війни”.
Проте є й протилежні думки. Валентина Петренко, громадська активістка з Подолу, висловлює побоювання щодо долі меморіальних проєктів:
“Минулого року почалася реконструкція Бабиного Яру, уряд також підтримував створення меморіального комплексу жертвам Голодомору. Непокоїть, чи продовжиться ця робота і з новим прем’єром”.
Я прогулялася вулицями Подолу, спілкуючись із киянами. Більшість із них висловлюють стриманий оптимізм, але відчувається певна тривога.
Житлово-комунальні питання
Для пересічних киян найбільше занепокоєння викликають питання тарифів на комунальні послуги та підготовка міста до опалювального сезону.
Віталій Кличко, міський голова Києва, вже встиг прокоментувати ситуацію на своїй сторінці у Facebook: “Ми продовжуємо працювати над підготовкою міста до зими, незалежно від змін у Кабміні. Київ залишається пріоритетом для будь-якого уряду”.
На вулиці Хрещатик я зустріла Миколу Степановича, 67-річного пенсіонера, який висловив думку багатьох:
“Мене не цікавлять прізвища в кріслах. Головне, щоб тепло було в квартирі, щоб не підвищували тарифи, і щоб метро працювало справно”.
Для багатьох киян, особливо старшого віку, стабільність у повсякденних речах важливіша за гучні політичні новини.
Освітні ініціативи та соціальні програми
Київська міська адміністрація активно співпрацювала з Міністерством освіти в рамках програми “Нова українська школа”. У місті відкривалися оновлені навчальні заклади, впроваджувалися інноваційні методики.
Тетяна Литвиненко, директорка школи №157 на Оболоні, поділилася своїми міркуваннями:
“Ми тільки почали адаптуватися до нових освітніх стандартів, отримали фінансування на модернізацію кабінетів. Сподіваюся, новий уряд не переглядатиме ці програми”.
Особливо вразливою може стати сфера соціального захисту. За час роботи уряду Шмигаля в Києві було запроваджено кілька програм для підтримки внутрішньо переміщених осіб, які зараз мешкають у столиці.
“Минулого місяця ми нарешті отримали місце в модульному містечку на Оболоні. Процес був довгий, але ми вдячні за цю можливість. Тепер хвилюємося, чи не зміняться правила”, – розповіла мені Олена, переселенка з Маріуполя, яку я зустріла біля Центру надання адміністративних послуг.
Вплив на бізнес-середовище
Київ – не лише адміністративна, але й бізнес-столиця України. Зміна уряду неминуче впливає на економічний клімат міста.
Проходячи повз бізнес-центр “Парус”, я поспілкувалася з Іваном Мельником, власником мережі кав’ярень:
“За останні два роки ми звикли працювати в умовах невизначеності. Відставка прем’єра – це лише один із факторів. Головне, щоб не змінювалися правила гри посеред сезону, особливо щодо податків та перевірок”.
Тетяна Козловська, представниця Київської торгово-промислової палати, відзначає, що бізнес-спільнота столиці сподівається на продовження курсу на дерегуляцію:
“Для підприємців важлива послідовність політики. Ми розраховуємо, що цифровізація послуг, спрощення дозвільних процедур триватимуть, адже це особливо важливо для відновлення економіки міста”.
Що далі?
Відчуття невизначеності завжди викликає тривогу. Проте Київ пережив чимало політичних змін, і місто продовжувало працювати, розвиватися, жити своїм життям.
Сьогодні на Майдані Незалежності я спостерігала за звичайним столичним днем: туристи фотографувалися біля монумента Незалежності, вуличні музиканти грали улюблені мелодії, люди поспішали у своїх справах. Життя триває, незважаючи на політичні перестановки.
Думка Андрія Панченка, політолога, можливо, найкраще підсумовує настрої багатьох киян:
“Київ – це місто, яке бачило злети й падіння багатьох політиків. Воно залишається центром української державності, незалежно від прізвища прем’єр-міністра. Важливіше, щоб владні зміни відбувалися цивілізовано, без потрясінь для пересічних громадян”.
А поки політики вирішують свої питання, кияни продовжують щодня долати виклики міського життя – від ранкових заторів до вечірніх відключень електроенергії. І саме ця стійкість робить нас справжніми киянами, незалежно від того, хто стоїть біля керма уряду.
