Весна у Києві приносить не лише цвітіння каштанів, але й важливі адміністративні зміни
Прогулюючись вчора Грушевського повз урядовий квартал, помітила незвичайний рух – співробітники виносили документи та особисті речі з будівель кількох міністерств. Так виглядає на практиці масштабна адміністративна реформа, що стартувала цього тижня.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про ліквідацію та реорганізацію низки міністерств. Для столиці, де зосереджені всі центральні органи влади, ці зміни особливо відчутні – від працевлаштування тисяч держслужбовців до перерозподілу функцій управління.
“Нам довелося звільнити близько 20% персоналу“, – розповів мені Андрій Петренко, держслужбовець з 12-річним стажем. “Люди розуміють необхідність оптимізації, але для багатьох це серйозний життєвий виклик”.
Масштаб реформи
Масштаб реформи вражає: Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості приєднується до Міністерства економіки, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій об’єднується з Міністерством юстиції, а функції Міністерства молоді та спорту переходять до Міністерства гуманітарної політики.
За офіційними даними Кабміну, реорганізація дозволить скоротити адміністративні витрати на 10-15% і зробити державне управління більш ефективним. Для столиці, де зареєстровано близько 50 тисяч держслужбовців, це означає суттєві зміни на ринку праці.
“Всі професійні кадри отримають можливість продовжити роботу в оновлених структурах”, – запевняє Олексій Чернишов, представник Секретаріату Кабінету Міністрів. Проте на практиці ситуація складніша. Відвідавши вчора ярмарок вакансій на Хрещатику, поспілкувалася з колишніми держслужбовцями, які шукають нове місце роботи.
Досвід колишніх працівників
“Я працювала у Мінстратегпромі три роки, займалася аналітикою. Зараз розглядаю пропозиції від приватних компаній”, – ділиться Марина Ковальчук, 34-річна киянка. За її словами, багато колег розглядають можливість перекваліфікації або переходу в бізнес.
Виклики та можливості для Києва
Для столиці ця реформа створює як виклики, так і можливості. З одного боку, ринок праці поповнюється кваліфікованими фахівцями, з іншого – зростає навантаження на службу зайнятості та соціальні служби.
“Ми відкрили додаткові консультаційні пункти в Печерському та Шевченківському районах”, – розповіла Вікторія Сидоренко, директорка Київського міського центру зайнятості. “Пропонуємо програми перекваліфікації та психологічну підтримку”.
Цікаво, що будівлі ліквідованих міністерств не пустуватимуть. За інформацією Фонду державного майна, частину приміщень планують передати під офіси для військової адміністрації та центрів підтримки ветеранів.
Киянка Олена Шевчук, яка мешкає поблизу урядового кварталу, бачить у цих змінах позитив: “Можливо, зменшиться кількість кортежів і буде менше заторів на Грушевського та Інститутській. А головне – якщо це допоможе державі працювати ефективніше, то ми всі від цього виграємо”.
Вплив на молодіжну політику
Проходячи повз будівлю колишнього Міністерства молоді та спорту на Еспланадній, помітила групу студентів, які обговорювали реформу. “Нас турбує, чи збережуться програми підтримки молодіжних ініціатив”, – поділився своїми думками Михайло, студент КПІ. Його занепокоєння зрозуміле – Київ має найбільшу концентрацію молоді та студентів в Україні.
За даними КМДА, у столиці діє понад 100 молодіжних програм, і важливо, щоб під час реорганізації міністерств вони не втратили фінансування та організаційну підтримку.
“Всі проєкти, які довели свою ефективність, будуть збережені та отримають додаткові можливості для розвитку”, – запевнив мене Тарас Кремінь, представник Міністерства гуманітарної політики, яке перебирає функції Мінмолодьспорту.
Перспективи та експертні оцінки
Експерти зазначають, що оптимізація міністерств – це частина більш масштабної реформи державного управління, яка має наблизити Україну до європейських стандартів. Київ, як столиця, стає своєрідним тестовим майданчиком для цих змін.
“Громадяни мають відчути покращення якості адміністративних послуг уже до кінця року“, – прогнозує Володимир Корженко, експерт з публічного управління. “Реформа дозволить зменшити бюрократію та прискорити прийняття рішень”.
Для пересічних киян реорганізація міністерств може виявитися малопомітною у повсякденному житті, але в довгостроковій перспективі матиме вплив на багато сфер – від транспортної інфраструктури до культурних заходів.
Погляд громади
“Я сподіваюся, що нові об’єднані міністерства зможуть ефективніше розв’язувати проблеми міста”, – каже Олег Петрук, голова однієї з районних громадських рад Києва. “Нам потрібні не кількість чиновників, а якість їхньої роботи”.
Столичні заклади освіти вже включили інформацію про адміністративну реформу до навчальних програм з громадянської освіти. “Наші учні мають розуміти, як функціонує держава та чому відбуваються зміни”, – пояснює Світлана Мельник, директорка київської гімназії №117.
Висновки
Ліквідація та реорганізація міністерств у 2024 році – це не просто скорочення чиновників, а спроба створити більш гнучку та ефективну систему управління. Для Києва, міста, де народжуються та впроваджуються державні рішення, ці зміни стають частиною нової реальності, до якої всі ми поступово адаптуємося.
А поки що на Грушевського продовжують виносити коробки з документами, в кадрових агентствах зростає кількість резюме від колишніх держслужбовців, а кияни обговорюють, чи відчують вони на собі результати цієї масштабної реформи.
