Оновлення інфляційного кошика Україна 2024: що це значить для киян
Ранок на Бессарабці починається з метушні. Олена Петрівна, 67-річна пенсіонерка з Печерська, уважно вивчає цінники на овочевому прилавку. “Щотижня приходжу і бачу, як ціни повзуть вгору. Огірки, помідори, картопля — все дорожчає”, — зітхає вона, перекладаючи продукти у свій тканинний еко-пакет.
Історія Олени Петрівни — лише одна з тисяч. Кияни щодня стикаються з економічними реаліями, які відчутно впливають на їхні гаманці. І зараз ці реалії мають змінитися, адже Державна служба статистики України планує оновити споживчий набір товарів та послуг для розрахунку інфляції.
Необхідність оновлення інфляційного кошика
За інформацією Mind.ua, Держстат уже розпочав підготовчі роботи щодо перегляду споживчого набору для індексу споживчих цін (ІСЦ). Цей крок є вкрай важливим, оскільки поточний набір був затверджений ще у 2017 році, і за ці сім років структура споживання українців суттєво змінилася.
“Споживчий кошик — це не просто статистичний інструмент. Це відображення того, як живуть люди, що купують, чим користуються”, — пояснює Марина Ковальчук, економістка Київського економічного інституту. “Його оновлення дозволить точніше вимірювати інфляцію та краще розуміти реальний стан справ в економіці”.
Зміни у споживчих звичках
Прогулюючись Хрещатиком, зустрічаю Андрія, 35-річного ІТ-спеціаліста. Він регулярно замовляє продукти через доставку і вже давно не носить готівку. “Мої споживчі звички кардинально відрізняються від того, що було п’ять років тому. Зараз більше витрачаю на цифрові сервіси, доставку їжі, менше — на громадський транспорт, бо часто працюю з дому”, — ділиться він.
Саме такі зміни у споживчих звичках і повинні відобразитися в новому інфляційному кошику. До слова, поточний набір включає 368 товарів та послуг. Серед них — продукти харчування, одяг, комунальні послуги, транспорт, зв’язок та інші категорії, які формують типові витрати українських родин.
Вплив війни на споживчі звички
Світлана Василенко, соціологиня та дослідниця споживчої поведінки, зазначає: “Війна суттєво змінила наші споживчі звички. Кияни тепер більше витрачають на енергетичні рішення — генератори, павербанки, LED-лампи з акумуляторами. Зросли витрати на ліки та засоби безпеки. Ці зміни мають відобразитися у новому кошику”.
На Оболонській набережній зустрічаю молоду сім’ю — Олега та Ірину з трирічним сином. Вони переїхали до Києва з Харкова торік. “Ми тепер більше витрачаємо на оренду житла, ніж раніше. Також помітно зросли витрати на дитячі товари та розвивальні заняття”, — розповідає Ірина.
Очікувані зміни в структурі кошика
За словами представників Держстату, оновлений набір товарів та послуг буде відображати сучасні реалії споживання українців з урахуванням війни та змін у структурі витрат. Експерти прогнозують, що нові вагові коефіцієнти можуть підвищити значення таких категорій, як енергоносії, ліки, оренда житла та цифрові послуги.
“Правильний розрахунок інфляції — це не лише статистичне питання. Від цього залежить соціальна політика, індексація пенсій, планування бюджету”, — наголошує Віктор Лисенко, економічний аналітик Київського центру економічних стратегій.
Реалії ринку та споживчі настрої
На Житньому ринку спілкуюся з продавчинею Наталею. Вона з 15-річним досвідом роботи на ринку як ніхто інший відчуває зміни у споживчих настроях. “Раніше люди купували більше, не особливо дивилися на ціни. Зараз кожну гривню рахують, беруть лише найнеобхідніше. Особливо пенсіонери — їм найважче”, — розповідає вона, перекладаючи яблука у ящику.
За даними Kyivnews.today, інфляція суттєво вплинула на життя киян протягом останніх двох років. Особливо відчутним було зростання цін на продукти харчування, комунальні послуги та пальне.
Значення для економічної політики
“Оновлення споживчого набору для ІСЦ — це крок до більш точного відображення реальної інфляції, з якою стикаються українці щодня”, — вважає Олександр Петренко, фінансовий консультант. “Це важливо для прийняття виважених рішень у монетарній політиці”.
Біля станції метро “Либідська” розмовляю з Тарасом, власником невеликої кав’ярні. “Ми постійно переглядаємо ціни, бо змінюється вартість кави, молока, електроенергії. Останнім часом помітно, що люди почали економити — беруть менше десертів, рідше замовляють дорогі напої”, — ділиться він.
Вплив на соціально вразливі групи
Перегляд споживчого кошика дозволить точніше оцінювати зміни цін у тих категоріях, які найбільше впливають на добробут киян. Це особливо важливо для найвразливіших верств населення — пенсіонерів, багатодітних родин, внутрішньо переміщених осіб.
Повертаючись до Бессарабки, знову зустрічаю Олену Петрівну. Вона вже зробила покупки і відпочиває на лавці. “Знаєте, мені пенсію підвищили на 200 гривень, а ціни виросли набагато більше. Сподіваюся, коли оновлять цей інфляційний кошик, на який ви кажете, то краще зрозуміють, як нам живеться насправді”, — каже вона, прощаючись.
Оновлення споживчого набору для розрахунку інфляції заплановане на 2024 рік. Держстат проведе детальне дослідження структури витрат домогосподарств, щоб точніше відобразити сучасні споживчі тенденції українців. І хоча це може здатися суто технічним питанням, для мільйонів киян такі зміни матимуть цілком конкретний вплив на їхнє повсякденне життя.
