Гарантії безпеки для України 2024: чого чекати від «Коаліції охочих»
Кінець зими 2024 року став визначальним для формування нової системи безпекових гарантій України. Після багатомісячних переговорів та узгоджень, у Києві розпочалось підписання перших двосторонніх безпекових угод. Україна вже підписала такі документи з Великою Британією, Німеччиною та Францією. На черзі інші держави, що формують так звану «Коаліцію охочих».
На місці подій мені вдалося поспілкуватися з кількома дипломатами, які підтвердили: ці угоди – це не просто декларативні заяви. Вони містять конкретні зобов’язання щодо військової, фінансової та політичної підтримки України на найближче десятиліття.
«Це не заміна членству в НАТО, а скоріше міст до нього», – поділився зі мною представник МЗС України, який побажав залишитися анонімним.
Що важливо розуміти про нові безпекові гарантії?
По-перше, на відміну від Будапештського меморандуму 1994 року, нинішні угоди містять чіткі механізми реагування. Вони передбачають консультації протягом 24 годин у випадку збройної агресії. Міністр оборони Рустем Умєров під час брифінгу наголосив: «Ми отримуємо реальні інструменти захисту, а не порожні обіцянки».
По-друге, гарантії включають довгострокові зобов’язання з постачання зброї та навчання українських військових. Британія, наприклад, зобов’язалася щорічно надавати не менше 3 мільярдів фунтів військової допомоги. Німеччина планує виділяти близько 7 мільярдів євро щороку.
За інформацією з джерел у РНБО, США готують власний пакет безпекових гарантій, який може стати найбільш потужним. Його підписання очікується найближчим часом.
Проте експерти з безпеки застерігають від надмірного оптимізму. Ярослав Матвійчук, аналітик Центру оборонних стратегій, коментує: «Ці угоди – важливий крок, але їхня ефективність залежатиме від політичної волі країн-підписантів. Особливо в разі зміни урядів чи пріоритетів».
Економічний аспект гарантій
Особливої уваги заслуговує економічний аспект гарантій. Документи передбачають не лише військову допомогу, але й сприяння відбудові України. За даними Мінекономіки, завдяки цим угодам Україна може розраховувати на доступ до пільгових кредитів та інвестицій у критичну інфраструктуру.
Під час відвідання промислового форуму в Києві минулого тижня я спостерігав неабиякий інтерес європейських компаній до українського ринку. Представник Торгово-промислової палати України Олег Михайленко підтвердив: «Безпекові гарантії додають впевненості інвесторам. Ми вже бачимо зростання кількості запитів щодо можливостей співпраці».
Кібербезпековий компонент
Не менш важливим є кібербезпековий компонент нових угод. Більшість документів містять зобов’язання щодо протидії кібератакам та розвитку потенціалу України у цифровій сфері. Центр протидії дезінформації при РНБО повідомив про плани створення спільних центрів кіберзахисту за участі країн-гарантів.
У Голосіївському районі Києва вже розпочалося будівництво першого такого центру за підтримки Естонії. Очікується, що він запрацює до кінця 2024 року.
Важливо зазначити, що підписані угоди не замінюють Статтю 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону. Вони радше створюють тимчасову систему безпеки на шляху України до НАТО.
Реакція на безпекові гарантії
Реакція Кремля на створення «Коаліції охочих» була очікувано негативною. Російська пропаганда намагається применшити значення цих домовленостей, називаючи їх «порожніми папірцями». Проте нервовість російських дипломатів свідчить про реальний вплив угод на стратегічний баланс у регіоні.
Для пересічних киян нові безпекові гарантії означають насамперед надію на стабільність. «Найбільше хочеться вірити, що ці угоди наблизять перемогу і повернення до нормального життя», – розповіла мені Ірина, волонтерка з Оболоні, яка допомагає переселенцям.
Перспективи розширення «Коаліції охочих»
Експерти з Національного інституту стратегічних досліджень прогнозують, що до кінця року Україна може підписати до 20 двосторонніх безпекових угод. Кожна з них матиме свою специфіку залежно від потенціалу країни-партнера.
Малі країни Балтії, наприклад, зосереджуються на підтримці у сфері кібербезпеки та розвідки. Канада та Австралія роблять акцент на навчанні військових. Польща — на підтримці оборонної промисловості та логістиці.
Окремо варто відзначити роль Японії, яка стала першою азійською країною, що приєдналася до «Коаліції охочих». Її безпекова угода, за повідомленням джерел у дипломатичних колах, передбачатиме значну економічну підтримку та постачання систем раннього виявлення.
Імплементація та майбутнє безпекових угод
Тривалість дії безпекових гарантій — 10 років. Цей термін обрано невипадково. За оптимістичними прогнозами аналітиків, протягом наступного десятиліття Україна має всі шанси завершити євроатлантичну інтеграцію.
Не можна оминути увагою і нюанси імплементації угод. Кожна країна-підписант формує спеціальні групи, відповідальні за виконання взятих зобов’язань. У Києві відкриваються координаційні офіси, які будуть забезпечувати взаємодію з українськими інституціями.
Проте фактор невизначеності все ж залишається. Як повідомив мені колишній співробітник РНБО, зараз багато залежить від здатності української дипломатії «конвертувати написане на папері в реальні дії».
Підсумовуючи, варто сказати: безпекові гарантії 2024 року – це не панацея, але й не просто символічний жест. Це конкретний інструмент, який може суттєво зміцнити позиції України. Головне – ефективно ним скористатися.
