Журналістське розслідування: Як компоненти хімічної зброї продовжують потрапляти до Росії всупереч санкціям
Обхід санкційних обмежень через треті країни став одним із ключових інструментів, що дозволяє Росії продовжувати виробництво зброї. Особливо тривожною виглядає ситуація з постачанням компонентів для виробництва хімічної зброї. Згідно з розслідуванням проекту “Схеми“, попри міжнародні санкції, в Росію продовжують надходити речовини, які можуть використовуватися для виробництва хімзброї.
Аналіз митної документації показав, що російське підприємство “ГосНИИОХТ“, відоме своєю причетністю до розробки бойових отруйних речовин, включаючи “Новачок”, продовжує отримувати необхідні прекурсори. Ця установа знаходиться під санкціями США та інших країн з 2021 року, проте через мережу посередників і перепродавців необхідні компоненти все ж потрапляють на виробництво.
“Система обходу санкцій працює надзвичайно ефективно. Фактично, до 80% критично важливих компонентів продовжують потрапляти в Росію через треті країни”, – зазначив у коментарі Kyivnews.today експерт з питань хімічної безпеки Андрій Петренко.
Основні транзитні шляхи
За даними розслідування, основними транзитними країнами виступають Китай, Туреччина та деякі країни Центральної Азії. Посередники в цих державах закуповують необхідні хімічні компоненти у європейських та американських виробників, а потім перепродають їх російським компаніям, часто змінюючи документацію або маскуючи справжнє призначення товарів.
Особливо небезпечними є поставки фтор-органічних сполук та спеціального лабораторного обладнання, яке використовується у виробництві нервово-паралітичних агентів. Митна статистика, проаналізована в розслідуванні, свідчить, що обсяг таких поставок не зменшився порівняно з довоєнним періодом.
“Найстрашніше, що ці компоненти можуть бути використані не тільки для виробництва зброї масового ураження, але й для створення хімічних боєприпасів тактичного призначення”, – підкреслив представник Національної поліції, який побажав залишитися анонімним.
Недоліки санкційної політики
Український бізнес-аналітик Олександр Ковальчук вважає, що проблема полягає в недосконалості санкційних механізмів: “Існуючі обмеження стосуються кінцевих продуктів, але не охоплюють всі проміжні компоненти. Крім того, контроль за дотриманням санкцій часто недостатній у третіх країнах.”
Окрім того, розслідування виявило, що низка європейських компаній, які офіційно припинили роботу на російському ринку, продовжують постачати свою продукцію через дилерські мережі. Цей факт підтверджується вантажними деклараціями, що містять інформацію про імпорт хімічного обладнання від відомих європейських виробників.
Проблема товарів подвійного призначення
Проблема ускладнюється тим, що більшість таких компонентів має подвійне призначення – вони можуть використовуватись як у мирних цілях, так і у військовій промисловості. Це створює значні труднощі для впровадження ефективних обмежень на їх поставки.
“Ми фіксуємо значне збільшення поставок хімічних прекурсорів через країни Середньої Азії, особливо через Казахстан і Киргизстан. Часто ці поставки маскуються як товари для цивільної промисловості”, – зазначив представник Державної митної служби України.
Можливі рішення
Експерти наголошують, що проблема вимагає комплексного рішення – посилення міжнародного контролю за експортом хімікатів подвійного призначення та створення більш ефективних механізмів моніторингу торгових ланцюжків.
За оцінками аналітиків, сучасні технології блокчейну та штучного інтелекту могли б значно підвищити ефективність контролю за поставками критичних компонентів. Такі системи дозволяють відстежувати весь ланцюг поставок і виявляти підозрілі закупівлі та перепродажі.
“Необхідно створити єдину міжнародну базу даних компонентів подвійного призначення та запровадити обов’язкову сертифікацію кінцевих користувачів з можливістю перевірки”, – запропонував у коментарі нашому виданню експерт з міжнародної безпеки Віктор Соловйов.
Висновки та рекомендації
Тим часом Державна служба експортного контролю України закликає міжнародних партнерів посилити нагляд за експортом хімічних речовин та прекурсорів до країн, які можуть використовуватися Росією для обходу санкцій.
Розслідування “Схем” підкреслює необхідність глобальної координації зусиль для запобігання незаконним поставкам компонентів хімічної зброї. Без таких заходів існує реальна загроза, що Росія зможе не тільки підтримувати, але й нарощувати свій потенціал у сфері хімічних озброєнь.
