Погрози Путіна Заходу 2024 після паризької зустрічі коаліції
Вчора Володимир Путін знову вдався до загострення риторики щодо країн Заходу. Російський президент погрожує “асиметричною відповіддю” на можливе використання західної зброї по території РФ. Це відбулося одразу після паризької зустрічі лідерів, де обговорювалася подальша підтримка України.
На брифінгу в Кремлі Путін заявив, що Росія “змушена буде розглянути можливість застосування своєї зброї проти військових об’єктів тих країн, які дозволять використовувати власне озброєння проти нас”. За словами представника МЗС України Сергія Никифорова, такі заяви стали традиційною реакцією Кремля на будь-які дипломатичні успіхи України.
“Погрози ядерною зброєю – це вже звична тактика Путіна, коли він відчуває, що ініціатива вислизає з його рук”, – розповів мені генерал-майор у відставці Петро Гарбузенко під час телефонної розмови.
Реакція експертів та аналітиків
Експерти з безпеки підкреслюють, що останні погрози мають чіткий зв’язок із рішеннями, прийнятими на паризькій зустрічі. Там лідери країн-союзників України обговорювали питання розширення допомоги, включаючи постачання далекобійних ракет та засобів ППО.
“Москва намагається вплинути на прийняття рішень західними лідерами, застосовуючи тактику залякування”, – пояснює Олексій Мельник, експерт Центру Разумкова. За його словами, важливо не піддаватися на подібний шантаж, оскільки це лише посилить агресивну поведінку РФ.
Офіційна реакція США та НАТО
У відповідь на заяви Путіна Державний департамент США назвав такі висловлювання “безвідповідальними” та “неприйнятними для ядерної держави”. Представник Білого дому підкреслив, що підтримка України з боку союзників залишається незмінною.
Тим часом у Брюсселі речник НАТО заявив, що Альянс уважно стежить за риторикою Кремля, але не бачить змін у ядерній позиції Росії, які б вимагали коригування власної оборонної готовності.
Аналіз погроз та їх особливостей
За оцінками аналітиків Київського інституту стратегічних досліджень, нинішні погрози Путіна відрізняються від попередніх більш конкретними формулюваннями щодо потенційних цілей. Це може свідчити про зростання нервозності в Кремлі через посилення західної підтримки України.
“Кожного разу, коли обговорюється нова допомога Україні, ми бачимо спроби тиску з боку Росії”, – зазначає Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду “Демократичні ініціативи”. Вона додає, що ефективність таких погроз з часом знижується, оскільки Захід адаптується до шантажу.
Заяви про нові види озброєнь
Під час своєї вчорашньої заяви Путін також згадав про нібито розробку нових видів озброєнь, здатних “обійти будь-які системи протиракетної оборони”. Військові експерти, втім, скептично оцінюють подібні твердження, вважаючи їх переважно пропагандистськими.
Паризька зустріч та її результати
Варто зазначити, що паризька зустріч, яка розлютила Кремль, зібрала понад 20 лідерів країн-союзників України. На ній було досягнуто домовленостей про створення коаліції з постачання систем протиповітряної оборони та додаткового фінансування у розмірі 50 мільярдів євро.
Аналізуючи ситуацію, не можна не помітити, що погрози Путіна з’являються саме тоді, коли міжнародна підтримка України демонструє ознаки зміцнення. Це підтверджує тезу про використання ядерної риторики як інструменту психологічного тиску.
Дипломатична реакція та подальші кроки
За інформацією від джерел у дипломатичних колах, західні лідери вже виробили певний “імунітет” до таких заяв і продовжують дотримуватися обраного курсу підтримки України. Як повідомляє Міністерство закордонних справ України, наступного тижня відбудеться ще кілька важливих міжнародних зустрічей, присвячених координації допомоги.
Реакція киян на погрози
Тим часом на Хрещатику життя триває своїм звичним темпом. Кияни, з якими мені вдалося поговорити, ставляться до погроз Путіна з характерним поєднанням стоїцизму та іронії. “Ми вже звикли до цього. Він щотижня погрожує світу кінцем світу”, – зазначає Олена, 42-річна вчителька, яку я зустрів біля метро “Майдан Незалежності”.
Експерти радять зберігати пильність, але не піддаватися паніці через чергові заяви Кремля. Історія показує, що за погрозами далеко не завжди слідують реальні дії, особливо коли йдеться про потенційне розширення конфлікту з НАТО.
