Фандрейзинг конференція 2025 Україна: виклики сталості
У самому центрі Києва, де Хрещатик зустрічається з Майданом Незалежності, минулого тижня зібралися понад 300 представників громадського сектору з усієї України. Українська конференція з фандрейзингу 2025 відбулася у просторому залі готелю “Україна” — місці, де історія переплітається із сучасністю, як і теми, що обговорювалися протягом двох насичених днів.
“Сталість у часи змін – це не просто гасло, а наша реальність”, – розпочала свій виступ Марина Соколова, керівниця Асоціації фандрейзерів України. Її слова відлунювали у кожного присутнього. За роки повномасштабної війни громадські організації навчилися працювати в умовах постійних викликів – від повітряних тривог до перебоїв з електроенергією. Але нові реалії вимагають нових підходів.
На вулиці Київ зустрів учасників осіннім дощем, який не завадив активному нетворкінгу в кулуарах. Організатори подбали про теплу атмосферу – запашна кава, невимушені розмови і щире бажання ділитися досвідом створили особливий настрій.
“Я приїхала з Житомира і вперше на такому заході. Найцінніше – це історії колег з різних куточків України”, – розповідає Олена Дмитренко, засновниця благодійного фонду “Надія дітям”. Вона занотовує кожну важливу думку у блокнот з яскравою обкладинкою.
Ключові напрямки конференції
Конференція охопила ключові напрямки: залучення коштів від українського бізнесу, довгострокова співпраця з міжнародними донорами, цифрові інструменти фандрейзингу та розбудова сталих організацій. Окрема панель була присвячена питанням психологічної стійкості команд.
“Ми фізично втомлені, але емоційно – сильніші ніж будь-коли”, – поділився Тарас Тимчук, фандрейзер з Харкова. Його фонд “Східна надія” продовжує працювати попри регулярні обстріли міста. Він розказав, як їхня команда розробила систему кризового реагування та навчилася підтримувати одне одного.
Цьогорічна конференція особлива тим, що 80% спікерів – представники українських організацій. “Це свідчить про зрілість нашого сектору”, – зазначає Ірина Ковальчук, членкиня програмного комітету. За її словами, раніше переважали західні експерти, а тепер українці самі діляться унікальними практиками роботи в умовах війни.
Як говорити про Україну
Другий день конференції розпочався з панельної дискусії “Як говорити про Україну, коли світ втомлюється слухати?”. Світлана Петренко з фонду “Повернись живим” представила результати дослідження, яке показало зниження уваги міжнародних медіа до української теми на 43% порівняно з 2022 роком.
“Наше завдання – шукати нові наративи, які резонуватимуть із глобальною аудиторією”, – наголосила вона. Учасники активно обговорювали приклади успішних кампаній, які зуміли пробитися крізь інформаційний шум.
Цифрові інструменти фандрейзингу
Під час воркшопу “Цифрові інструменти фандрейзингу” Микола Бондаренко з IT-компанії “ДіджіСолюшнс” продемонстрував, як українські організації використовують технології для залучення підтримки. “Середній онлайн-донат від українців зріс на 28% за останній рік. Люди готові підтримувати ті справи, які вважають важливими”, – зазначив він.
Дослідження та тенденції
Особливою подією стала презентація результатів дослідження “Фандрейзинг в Україні 2025”, проведеного Асоціацією фандрейзерів спільно з Київською школою економіки. Дані свідчать, що 67% українських громадських організацій вже мають стратегії диверсифікації джерел фінансування, тоді як у 2022 році таких було лише 31%.
“Ми бачимо чітку тенденцію – організації стають більш професійними та системними”, – прокоментувала Людмила Васильченко, дослідниця КШЕ. Вона також відзначила, що зростає кількість організацій, які залучають кошти від українського бізнесу та приватних донорів.
У парку імені Тараса Шевченка, неподалік від місця проведення конференції, організатори влаштували неформальну зустріч учасників. Вечірній Київ, попри вимкнене вуличне освітлення, виглядав затишно завдяки ліхтарикам та свічкам.
“Наші виклики схожі, але рішення можуть бути різними”, – ділиться враженнями Оксана Павленко з Полтави. Її організація “Відродження громад” знайшла на конференції партнерів для спільного проєкту з відновлення культурних центрів у прифронтових селах.
Погляд у майбутнє
Заключна сесія “Будуємо мости у майбутнє” зібрала повний зал. Представники великих донорських організацій – ЄС, USAID та UNDP – розповіли про свої плани підтримки громадянського суспільства України на наступні роки.
“Ми розуміємо, що відбудова України почалася ще до завершення війни, і громадський сектор у цьому відіграє ключову роль”, – підкреслила Кароліна Шмідт, представниця Європейської Комісії.
Підсумовуючи конференцію, Марина Соколова закликала учасників продовжувати обмін досвідом та ресурсами: “Наша сила – у партнерстві та підтримці одне одного. Сталість народжується через зв’язки, які ми будуємо сьогодні”.
Участь у заході відзначилася не лише практичними знаннями. Кожен учасник отримав брошуру “Фандрейзинг під час війни: український досвід” та доступ до онлайн-платформи, де будуть розміщені всі презентації та корисні матеріали.
“Наступного року ми плануємо провести регіональні мініконференції, щоб охопити більше організацій”, – поділилася планами Ірина Ковальчук. За її словами, формат буде адаптовано під потреби різних регіонів, особливо тих, де працювати найскладніше.
Повертаючись додому, учасники конференції несуть із собою не лише нові знання та контакти, але й відчуття спільноти, яка попри всі виклики будує стале майбутнє України.
