Коли на початку осені з’явився довгоочікуваний звіт Єврокомісії щодо прогресу України на шляху до ЄС, я вирішила простежити, як абстрактні євроінтеграційні процеси впливають на повсякденне життя киян. Адже столиця традиційно виступає своєрідним дзеркалом, у якому віддзеркалюються загальнонаціональні перетворення.
Прогулюючись Хрещатиком минулого тижня, я зустріла Марину Петренко, викладачку університету. “Знаєте, звіт ЄС для мене – це не просто документ з Брюсселя. Це підтвердження, що наш вектор розвитку правильний. І в Києві це відчувається найгостріше,” – поділилася вона, попиваючи каву біля відремонтованого фасаду історичної будівлі.
Київ як лабораторія європейських стандартів
Столиця першою впроваджує більшість реформ, рекомендованих ЄС. За даними КМДА, лише протягом 2023-2024 років у Києві реалізовано понад 30 проєктів, що відповідають європейським стандартам – від модернізації транспортної інфраструктури до цифровізації міських послуг.
“Київ став майданчиком для відпрацювання європейських практик урядування,” – пояснює Олексій Дорошенко, експерт з питань місцевого самоврядування. “Успішні кейси потім масштабуються на інші міста України. Прозорі закупівлі, електронне урядування, реформа житлово-комунального господарства – все це тестується спочатку в столиці.”
Яскравим прикладом став Центр надання адміністративних послуг на Подолі. Оновлений згідно з рекомендаціями європейських експертів, він забезпечує доступ до понад 150 послуг за принципом “єдиного вікна”, що дозволило скоротити час очікування на 40%.
Від звіту до реальних змін
Однією з ключових вимог ЄС залишається боротьба з корупцією. На Контрактовій площі я зустріла Віктора, підприємця, який відкрив кав’ярню минулого року.
“Раніше для оформлення документів доводилося ходити місяцями. Тепер більшість питань вирішую онлайн. Менше бюрократії – менше корупційних ризиків,” – розповідає він, показуючи на смартфоні додаток “Дія“, через який оформив усі необхідні дозволи.
За інформацією від Transparency International Ukraine, рівень сприйняття корупції в столичних органах влади знизився на 12% порівняно з 2022 роком. Це помітно і в щоденних справах – від реєстрації бізнесу до отримання будівельних дозволів.
Європейські інвестиції на київських вулицях
Звіт Єврокомісії позитивно вплинув на інвестиційний клімат. У парку “Наталка” на Оболоні я поспілкувалася з Андрієм Ковальчуком, представником компанії, що реалізує проєкт з благоустрою за підтримки Європейського інвестиційного банку.
“Сприятливий звіт – це сигнал інвесторам. Минулого місяця ми отримали фінансування для створення сучасного екопростору з використанням відновлюваних джерел енергії,” – пояснює він, показуючи ескізи майбутніх змін.
За даними Департаменту економіки КМДА, після публікації звіту кількість запитів від європейських компаній щодо інвестиційних можливостей у Києві зросла на 18%. Особливу увагу привертають проєкти з енергоефективності та цифрової трансформації.
Щоденні виклики та перспективи
Проте не все так райдужно. На Либідській я зустріла громадську активістку Олену Василенко, яка координує ініціативу “Прозоре місто”.
“Звіт ЄС – це чудово, але на місцях залишається багато проблем. Доступ до інформації, участь громадян у прийнятті рішень – тут ще багато роботи,” – зауважує вона. “У Дніпровському районі мешканці досі борються за прозорість бюджетних витрат на благоустрій.”
Дійсно, за даними опитування, проведеного Центром “Соціальний моніторинг”, лише 38% киян вважають, що місто повністю готове до європейських стандартів урядування.
Культурний вимір євроінтеграції
Європейський курс помітний і в культурному житті столиці. У Мистецькому арсеналі нещодавно відкрилася виставка сучасного мистецтва “Діалог культур: Україна-ЄС”.
“Європейська інтеграція – це не лише економіка та політика. Це також культурний обмін, формування спільних цінностей,” – розповідає Марія Коваленко, кураторка виставки. “Щодня до нас приходять сотні відвідувачів, для яких ЄС – це символ культурного розмаїття та творчої свободи.”
Проходжуючись залами, я помітила, як діти з захопленням розглядають інсталяції, створені у співпраці українських та європейських митців. Цей культурний діалог формує нове покоління киян, для яких європейська ідентичність стає природною частиною світогляду.
Погляд у майбутнє
Біля Золотих воріт я зустріла Сергія, інженера, який повернувся до Києва після п’яти років роботи в Німеччині.
“Я повернувся, бо бачу, як змінюється місто. Звіт ЄС підтверджує те, що я відчуваю: Київ поступово перетворюється на європейську столицю – з усіма викликами та перспективами,” – каже він, показуючи на відреставровану ділянку історичного центру.
За прогнозами Інституту міського розвитку, до 2026 року Київ може досягти відповідності основним європейським стандартам якості міського середовища – від екологічних показників до інклюзивності публічних просторів.
Звіт України для ЄС 2024 року – це не просто формальний документ. Для киян він перетворюється на дорожню карту змін, які відбуваються просто перед нашими очима. І хоча шлях до повноцінної євроінтеграції залишається непростим, столиця вже живе в ритмі європейських перетворень – з усіма їх досягненнями, викликами та надіями.