Релокація бізнесу з Києва 2025: чому компанії залишають столицю
З початку 2024 року спостерігаю тривожну тенденцію. Майже 200 середніх та великих підприємств оголосили про переміщення штаб-квартир з Києва до інших регіонів України та за кордон. Це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Після спілкування з десятками підприємців та аналізу ситуації, вимальовується чітка картина факторів, що впливають на цей процес.
Безпекові фактори
Безпека залишається першочерговим питанням. Ризики, пов’язані з повітряними тривогами та відключеннями світла, значно ускладнюють діяльність бізнесу в столиці. Особливо це відчувають компанії виробничого сектору.
“Наше підприємство втратило майже 40% продуктивності через перебої з електроенергією. Переміщення виробництва до Закарпаття дозволило стабілізувати роботу та зберегти клієнтську базу,” – розповів Андрій Петренко, директор меблевої фабрики “Комфорт+”.
За даними Київської торгово-промислової палати, 63% підприємств, що змінили локацію, обрали західні області України. Ще 28% переїхали до країн Балтії та Польщі. Решта розглядають варіанти в центральних регіонах.
Економічні причини
Економічний фактор також відіграє ключову роль. Вартість оренди комерційної нерухомості в Києві зросла на 18% з початку року, при тому що в регіонах ціни залишаються стабільними або навіть знижуються.
Відвідавши бізнес-форум у Львові минулого місяця, я був вражений кількістю представників місцевої влади, які активно пропонували пільгові умови для релокованого бізнесу. Зменшення місцевих податків, спрощення дозвільних процедур та допомога з підключенням до інженерних мереж – стандартний пакет пропозицій.
“Ми створили спеціальний центр підтримки релокованого бізнесу. За останні півроку допомогли 46 компаніям з Києва налагодити роботу в нашому регіоні,” – повідомив Василь Гнатюк, заступник голови Івано-Франківської ОДА.
Логістичні виклики
Логістичні виклики також впливають на рішення про переїзд. Періодичні проблеми з транспортним сполученням та затримки постачань через безпекову ситуацію змушують бізнес шукати більш стабільні локації.
Цікаво, що IT-компанії проявляють найбільшу мобільність. За інформацією IT Ukraine Association, майже 40% київських IT-фірм перемістили частину команд до західних регіонів України та країн ЄС. При цьому юридично багато хто залишається зареєстрованим у Києві.
“Ми розподілили команду між Львовом, Варшавою та Вільнюсом. Це дозволяє підтримувати безперервність роботи навіть у критичних ситуаціях,” – пояснив Сергій Ковальчук, CEO Digicode Solutions.
Кадрове питання
Трудові ресурси – ще один важливий аспект. Частина кваліфікованих спеціалістів виїхала з Києва, формуючи нові осередки професійних кадрів у регіонах. Компаніям вигідніше переміщувати операції туди, де концентруються їхні працівники.
Під час поїздки до Івано-Франківська минулого тижня помітив кілька нових коворкінгів, заповнених колишніми киянами. Місцеві кав’ярні перетворилися на імпровізовані офіси, де проводяться ділові зустрічі та робочі сесії.
Реакція міської влади Києва
Міська влада Києва намагається протидіяти відтоку бізнесу. В березні КМДА запустила програму “Київ – твій бізнес-дім”, що передбачає податкові пільги для підприємств, які зберігають робочі місця в столиці.
“Ми розуміємо виклики, з якими стикається бізнес. Тому пропонуємо комплексні рішення, включаючи субсидії на оренду комунальних приміщень та допомогу з енергозабезпеченням,” – прокоментував Микола Поворозник, перший заступник голови КМДА.
Однак експерти сумніваються в ефективності цих заходів. За оцінками Центру економічної стратегії, до кінця 2025 року до 25% київського бізнесу може змінити локацію.
“Це природний процес адаптації в умовах війни. Компанії диверсифікують ризики, розподіляючи активи між різними регіонами,” – вважає Олена Білан, головна економістка Dragon Capital.
Наслідки та перспективи
Важливо зазначити, що релокація не завжди означає повне закриття київських офісів. Багато компаній обирають гібридну модель, зберігаючи представництво в столиці, але переміщуючи основні виробничі потужності чи команди.
На мою думку, ця ситуація має і позитивні аспекти. Вона сприяє більш рівномірному економічному розвитку країни, створює нові можливості для регіонів та підвищує стійкість бізнесу до зовнішніх загроз.
Водночас для Києва це серйозний виклик. Столиця ризикує втратити статус беззаперечного економічного центру України, що потребуватиме перегляду стратегії розвитку міста в післявоєнний період.
Як зауважила Вікторія Страхова, членкиня Економічної ради при Президентові України: “Нова економічна географія країни формується прямо зараз. Це болісний, але необхідний процес трансформації, який в довгостроковій перспективі зробить економіку більш стійкою.”
