Ранок 2 вересня 1989 року. Палац спорту у Києві переповнений. Понад 6000 вболівальників заполонили трибуни в очікуванні історичної події. Вперше в історії українського хокею київський “Сокіл” приймав на своєму льоду команду Національної хокейної ліги – “Калгарі Флеймз”. Цей матч назавжди увійшов в історію не лише українського, а й світового хокею.
“Пам’ятаю той день, ніби це було вчора”, – розповідає мені Андрій Срібний, колишній форвард “Сокола”. “Атмосфера була електризуючою. Весь Київ говорив тільки про цей матч”.
Зустріч відбулася в рамках турне клубів НХЛ Радянським Союзом, яке стало можливим завдяки політиці перебудови та потеплінню у відносинах між Сходом і Заходом. “Калгарі Флеймз” прибули до Києва як діючі володарі Кубка Стенлі, вигравши трофей у 1989 році.
Коли НХЛ прийшла до Києва
“Калгарі” привіз до України справжніх зірок: Джо Ньювендайка, Ел Макінніс, Тео Флері, Гері Робертс. Склад був настільки сильним, що багато хто з киян просто приходив на тренування канадців, щоб побачити їхню майстерність.
“Про цей матч попереджали заздалегідь. Квитки розійшлися миттєво”, – згадує Олександр Горбунов, багаторічний фанат “Сокола”. “Я стояв у черзі з 5 ранку, щоб отримати квиток. Це було неймовірно – побачити справжні зірки НХЛ на нашому льоду”.
Сам матч перетворився на справжнє свято хокею. “Сокіл” вийшов на лід з неймовірною мотивацією. Замість того, щоб поступитися іменитому супернику, київська команда демонструвала неймовірну самовіддачу.
“Ми знали, що граємо не просто за себе. Ми представляли весь український хокей”, – розповідає Євген Шастін, нападник “Сокола” того складу. “Найдивовижніше, що ми не відчували жодного страху перед зірками НХЛ”.
Від “Флеймз” до “Уайлд”: як “Сокіл” вписав себе в історію НХЛ
Перший період завершився з рахунком 1:1. У другому “Сокіл” вийшов вперед – 2:1. Але найбільше запам’яталася кінцівка матчу. За рахунку 4:4 київська команда вирвала перемогу, забивши вирішальну шайбу на останніх хвилинах. Фінальний рахунок – 5:4 на користь “Сокола”.
“Коли пролунала фінальна сирена, стадіон просто вибухнув. Люди обіймалися, плакали від радості”, – згадує Олександр Годинюк, захисник “Сокола”, який пізніше сам виступав у НХЛ.
Цікаво, що в наступному матчі “Сокіл” приймав “Міннесоту Норт Старз” (команда, яка пізніше переїхала до Далласа, а в Міннесоті з’явилася нова франшиза – “Уайлд”). Цього разу кияни програли з рахунком 3:4, але знову продемонстрували гідний рівень гри.
Дмитро Христич, який грав у складі “Сокола”, а пізніше провів понад 800 матчів у НХЛ, ділиться спогадами: “Ці матчі стали каталізатором для багатьох українських хокеїстів. Ми побачили, що можемо змагатися з найкращими”.
Вплив на український хокей
Ці матчі мали колосальний вплив на розвиток хокею в Україні. У наступні роки одразу кілька гравців “Сокола” перебралися до НХЛ: Дмитро Христич, Олексій Житник, Олександр Годинюк, Руслан Федотенко.
“Після матчів з клубами НХЛ у нас з’явилася впевненість, що ми не гірші”, – розповідає Валерій Ширяєв, колишній захисник “Сокола”. “Це було надзвичайно важливо для молодих хокеїстів – побачити, що зірки НХЛ такі ж люди з плоті і крові”.
Ці історичні матчі стали важливою віхою в розвитку хокею в Україні. Вони продемонстрували, що українські хокеїсти здатні змагатися на найвищому рівні.
“Я досі зберігаю програмку з того матчу. Це найцінніший спортивний сувенір у моєму житті”, – зізнається Андрій Коваленко, вболівальник зі стажем.
Спадщина легендарного протистояння
35 років після тих історичних зустрічей український хокей пережив багато злетів і падінь. “Сокіл” більше не грає в елітних дивізіонах, а сам київський хокей переживає не найкращі часи.
“Ми повинні пам’ятати ці моменти і працювати, щоб повернути український хокей на високий рівень”, – вважає Анатолій Хоменко, колишній тренер київського “Сокола”.
Сьогодні, коли дивишся старі кадри тих матчів, розумієш: це був не просто спортивний поєдинок. Це було протистояння різних хокейних шкіл, різних систем, різних епох.
“Моєму синові зараз 10 років, він грає в хокей. Я часто розповідаю йому про той матч”, – ділиться Сергій Варламов, колишній гравець “Сокола”. “Для молодого покоління це може здаватися легендою, але ми дійсно перемогли чемпіонів НХЛ тут, у Києві”.
Історія київського “Сокола” і його матчів проти клубів НХЛ залишається яскравою сторінкою в історії українського спорту. Це нагадування про те, що навіть найбільші мрії можуть стати реальністю, якщо є відданість і віра у власні сили.
Сьогодні на Троєщині, де тренуються юні хокеїсти, тренери досі розповідають історію про те, як український клуб переміг чемпіонів НХЛ. І хто знає, можливо, саме ці розповіді надихнуть нове покоління українських хокеїстів на великі досягнення.
