Повернення депортованих українських дітей: 1625 вже вдома — заява Зеленського
Учора президент України Володимир Зеленський повідомив, що завдяки скоординованим зусиллям вдалося повернути додому 1625 українських дітей, яких незаконно депортували до Росії. За його словами, робота над поверненням решти дітей триває щодня.
Стою біля вікна редакції на Подолі. Звідси видно школу, де діти вчаться у дві зміни. Спостерігаю, як батьки зустрічають своїх школярів після уроків — обійми, усмішки, питання про день. Хтось сварить за забруднену куртку, хтось хвалить за гарні оцінки. Звичайне життя. Але для тисяч українських родин такі моменти залишаються недосяжною мрією.
«Кожна дитина має право на дитинство, і ми боремося за кожного малого українця», — наголосив президент під час виступу. За його інформацією, загальна кількість депортованих дітей може сягати кількох десятків тисяч.
Особисті історії
Нещодавно я спілкувалася з Наталією з Київської області, яка пів року шукала свою 10-річну доньку. Дівчинка опинилася в одному з російських “таборів перевиховання” після того, як окупанти захопили селище, де вона гостювала у бабусі.
«Спочатку я навіть не знала, чи жива моя дитина. Потім через волонтерів дізналася, що її вивезли. Це були найстрашніші місяці мого життя», — ділиться жінка, яка тепер допомагає іншим батькам у подібній ситуації.
Координація зусиль з повернення
Повернення дітей — результат складної дипломатичної роботи. До процесу залучені Офіс президента, Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій, правозахисники та міжнародні організації. Особливу роль відіграє координаційний штаб «Діти війни», створений для вирішення цієї проблеми.
За даними Національного інформаційного бюро, найбільше дітей депортовано з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Чимало з них — діти-сироти та позбавлені батьківського піклування.
«Це системна робота. Ми документуємо кожен випадок, збираємо докази, працюємо через усі доступні канали», — пояснює Дарія Герасимчук, уповноважена президента з прав дитини.
Психологічна підтримка повернутих
Як розповідають психологи, які працюють з поверненими дітьми, багато хто з них пережив спроби русифікації та промивання мізків. У таборах їм розповідали, що Україна їх не чекає, а батьки про них забули.
Вчора на Михайлівській площі я зустріла волонтерів, які збирали кошти для реабілітаційних програм. За їхніми словами, повернути дитину фізично — лише половина справи. Потім починається довгий шлях психологічної реабілітації.
«Важливо, щоб діти відчули — вони вдома, вони в безпеці, про них пам’ятали і за них боролися», — пояснює психологиня Марина Кравець, яка працює з родинами повернутих дітей.
Міжнародна реакція
Міжнародна спільнота визнала депортацію українських дітей воєнним злочином. Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової саме за незаконну депортацію дітей.
Нещодавно у Солом’янському районі Києва відкрили центр підтримки для родин, які шукають своїх дітей або вже дочекалися їхнього повернення. Тут надають юридичну допомогу, психологічну підтримку та практичні поради щодо адаптації дітей.
Історії повернення
Історія кожної поверненої дитини — це окрема драматична повість. Але у них з’являється щасливий кінець завдяки наполегливості батьків, роботі державних інституцій та підтримці міжнародних партнерів.
«Коли бачиш очі матері, яка обіймає свою дитину після місяців розлуки, розумієш — заради цього варто долати будь-які перешкоди», — говорить Ольга Стефанишина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської інтеграції.
Зеленський наголосив, що Україна використовуватиме всі можливі механізми для повернення решти дітей. «Це наш пріоритет, і ми не зупинимося, поки кожна українська дитина не повернеться додому», — підкреслив він.
Історія повернення наших дітей — це історія національної стійкості та незламності. Це нагадування, що справжня сила України — у здатності захищати найдорожче і боротися до кінця за кожного свого громадянина, навіть найменшого.
