Системне блокування доступу до українських військовополонених
Росія систематично блокує доступ міжнародних спостерігачів до українських військовополонених, незважаючи на численні запити Міжнародного комітету Червоного Хреста. Про це розповіли мені одразу кілька джерел у гуманітарних організаціях минулого тижня.
“Ми місяцями намагаємось отримати регулярний доступ до всіх місць утримання українських полонених, але стикаємося з системними відмовами”, — поділився на умовах анонімності представник однієї з міжнародних організацій.
Порушення Женевських конвенцій
За Женевськими конвенціями, які регулюють правила ведення війни, країна, що утримує полонених, зобов’язана надавати представникам Червоного Хреста безперешкодний доступ для перевірки умов утримання та стану здоров’я бранців. Однак Росія фактично ігнорує ці міжнародні зобов’язання.
Як розповіла Марта Ковальчук, юристка, що спеціалізується на міжнародному гуманітарному праві, така ситуація викликає серйозне занепокоєння щодо долі наших захисників: “Коли держава відмовляє у доступі спостерігачам, виникають обґрунтовані побоювання, що вона має що приховувати — можливо, нелюдські умови утримання чи факти катувань”.
Родини в невідомості
Тим часом сім’ї військовополонених місяцями живуть у невідомості. Минулого тижня на Михайлівській площі я зустріла Оксану, дружину захисника “Азовсталі”, яка вже понад рік не має достовірної інформації про стан чоловіка.
“Найстрашніше — невідомість. Іноді здається, що серце просто не витримає цього чекання. Нам навіть не дають можливості передати листи”, — ділиться жінка, витираючи сльози.
За даними українських органів влади, у полоні РФ перебуває понад дві тисячі українців. Більшість із них — це захисники Маріуполя та “Азовсталі”. Червоний Хрест неодноразово підкреслював, що обмежений доступ не дозволяє перевірити реальні умови утримання та надати необхідну медичну допомогу.
Міжнародна реакція
Міжнародні партнери України наголошують на необхідності посилення тиску на Росію. “Ми щодня працюємо над тим, щоб змусити російську сторону дотримуватись своїх зобов’язань”, — зазначив речник МЗС України Олег Ніколенко.
Наслідки зволікання
На жаль, зволікання з доступом спостерігачів має трагічні наслідки. За словами звільнених із полону українців, у російських таборах для військовополонених поширені катування, приниження та ненадання медичної допомоги.
Минулого місяця я спілкувалася з Андрієм, який провів у полоні вісім місяців. “Те, що відбувалося там, важко назвати людським поводженням. Людей роздягали на морозі, утримували в нелюдських умовах, катували електрострумом. І все це — без жодного контролю з боку міжнародних організацій”, — розповів він.
Різниця у підходах
Українська сторона, на відміну від російської, надає Червоному Хресту повний доступ до російських військовополонених. Спостерігачі регулярно відвідують місця їхнього утримання, перевіряють умови та сприяють комунікації з рідними.
Аналітики наголошують, що дотримання гуманітарного права не є питанням доброї волі, а обов’язком країн-учасниць конвенцій. “Росія свідомо порушує міжнародне право, і це має стати предметом розгляду міжнародних судових інституцій”, — підкреслює Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Правозахисники закликають міжнародну спільноту не обмежуватися заявами, а вжити конкретних заходів для забезпечення доступу до всіх українських військовополонених. Адже за кожним ненаданим дозволом — життя та здоров’я наших захисників, яким і так довелося пройти через пекло війни.
