Минулого тижня в Брюсселі відбулася знакова подія – Україна офіційно завершила етап скринінгу законодавства з Європейським Союзом. Для багатьох киян та українців загалом ця новина промайнула між повідомленнями про обстріли та військові успіхи. Проте саме цей крок може фундаментально змінити майбутнє нашої країни.
Коли я вийшла на Майдан Незалежності вчора ввечері, щоб поговорити з перехожими про їхнє ставлення до євроінтеграції, мене вразило, наскільки по-різному люди розуміють сам процес. “Що таке скринінг? Це якесь медичне обстеження країни?” – жартувала Марина, 42-річна вчителька з Оболоні.
Що таке скринінг і чому він важливий?
Скринінг – це перевірка відповідності законодавства країни-кандидата нормам ЄС. За словами представника Міністерства закордонних справ України Олега Ніколенка, наша країна пройшла перевірку за всіма 35 розділами acquis communautaire – правової системи ЄС.
“Це безпрецедентно швидкий темп. Зазвичай країни проходять цей етап роками”, – пояснив мені Андрій Веселовський, експерт з європейської інтеграції, коли ми зустрілися в затишній кав’ярні біля Золотих Воріт.
Скринінг тривав з січня 2023 року, і Україна стала першою країною-кандидатом, яка пройшла цей етап під час війни. Вражає, що наші дипломати та експерти працювали над євроінтеграцією під звуки повітряних тривог.
Як це вплине на життя киян?
Для Києва завершення скринінгу означає початок конкретних змін у багатьох сферах. Особливо відчутними вони будуть у транспортній інфраструктурі, екологічних стандартах та міському плануванні.
“Ми вже розробляємо нові стандарти для громадських просторів, які відповідають європейським вимогам”, – розповіла Марина Хонда, заступниця голови КМДА, під час нещодавнього брифінгу.
На Подолі я поспілкувалася з Тарасом, власником невеликої кав’ярні. “Нас лякають новими стандартами, але я вважаю, що це можливість. Так, потрібно буде вкласти кошти в оновлення обладнання, але натомість ми отримаємо доступ до європейського ринку і клієнтів”, – поділився він своїми думками.
Наступні кроки: від скринінгу до переговорів
Завершення скринінгу – це лише початок шляху. Наступний крок – переговори про вступ, які мають розпочатися вже цього року. За прогнозами віцепрем’єрки з питань європейської інтеграції Ольги Стефанішиної, перші переговорні кластери можуть відкритися вже влітку.
“Переговори будуть непростими. Нам потрібно адаптувати наше законодавство до стандартів ЄС у всіх сферах – від сільського господарства до захисту прав споживачів”, – пояснила Ярослава Гресь, експертка з євроінтеграції.
Проходжуючись Хрещатиком, я запитувала у перехожих, що для них означає вступ до ЄС. Відповіді були різні: для 67-річного Миколи Петровича це “гідні пенсії”, для 19-річної студентки Софії – “можливість вільно подорожувати і навчатися в Європі”, а для 35-річного програміста Олексія – “прозорі правила ведення бізнесу та менше корупції”.
Виклики адаптації до європейських стандартів
На думку експертів, найскладнішими для України будуть розділи, пов’язані з енергетикою, екологією та сільським господарством. Саме в цих сферах знадобиться не лише зміна законодавства, але й значні інвестиції.
“У Києві вже розпочалася модернізація системи водопостачання відповідно до європейських стандартів”, – розповів представник “Київводоканалу” під час презентації проєкту на Лівому березі.
Коли я спостерігала за робітниками, що замінювали труби на вулиці Інститутській, один з них сказав: “Спочатку було багато скептицизму. Але коли бачиш, як змінюється якість роботи і матеріалів – розумієш, що це правильний шлях”.
Що євроінтеграція означає для звичайних українців?
Юлія Свириденко, перша віцепрем’єрка та міністерка економіки, наголошує, що в першу чергу українці відчують зміни у якості товарів та послуг.
“Європейські стандарти захищають споживачів. Від якості продуктів харчування до безпеки дитячих іграшок – все має відповідати високим вимогам”, – пояснила вона.
На Житньому ринку я поговорила з продавчинею Надією, яка торгує молочними продуктами: “Спочатку ми боялися цих стандартів. Але коли дізналися більше – зрозуміли, що це про безпеку наших дітей і онуків. Якщо треба змінюватись – змінимось”.
Часові рамки та перспективи
Хоча Україна демонструє рекордні темпи євроінтеграції, повноцінне членство – це марафон, а не спринт. За оцінками експертів, реалістичним терміном вступу є 2029-2030 роки.
“Найшвидше країна проходила цей шлях за 4-5 років. Але зазвичай процес триває до 10 років”, – зазначив Іван Нагорняк, аналітик Центру “Нова Європа“.
Проте для багатьох киян, з якими я розмовляла біля пам’ятника Грушевському, важлива не так швидкість, як незворотність процесу. “Головне, щоб ми рухалися в правильному напрямку. Я, можливо, не дочекаюся, але мої внуки житимуть у європейській Україні”, – поділився зі мною сивочолий чоловік, який представився ветераном праці Василем.
Вплив війни на процес інтеграції
Парадоксально, але військова агресія Росії прискорила євроінтеграційні процеси. Як зазначив Президент Володимир Зеленський після завершення скринінгу: “Те, що інші країни робили роками, ми зробили за лічені місяці“.
Водночас війна створює додаткові виклики. “Складно впроваджувати реформи, коли частина території окупована, а економіка працює в режимі виживання”, – зауважує економіст Володимир Дубровський.
Незважаючи на всі труднощі, євроінтеграційний процес залишається пріоритетом для України. Як сказала мені молода мама Катерина, гуляючи з дитиною в Маріїнському парку: “Коли слухаю новини про війну, іноді опускаються руки. Але коли чую про наші успіхи на шляху до ЄС – з’являється надія, що всі жертви недаремні”.
Завершення скринінгу – це не просто дипломатичний успіх. Це крок до іншої України – більш справедливої, прозорої і заможної. України, де права людини, верховенство права і економічна свобода не просто гасла, а повсякденна реальність.
