Ветеран без руки і ока здобув золото України
Він повертався з Маріуполя без правої руки та ока, а сьогодні його ім’я знають усі, хто слідкує за українським спортом. Сергій Дубовий – захисник “Азовсталі”, який після важкого поранення не просто вижив, але й став чемпіоном України з кросфіту серед ветеранів з інвалідністю.
Зустрічаю Сергія в одному з київських спортивних клубів. Він саме завершує тренування – підтягується на перекладині, і якби не відсутність правої руки, ніхто б не сказав, що переді мною людина з інвалідністю. Рухається впевнено, погляд зосереджений.
“Коли я вперше прийшов у зал після шпиталю, не міг підтягнутися жодного разу”, – розповідає Сергій, витираючи піт з обличчя. “Тепер роблю по 15-20 підтягувань, та ще й з додатковою вагою”.
Шлях від військового до спортсмена
Історія Сергія – це шлях від військового до спортсмена-чемпіона, через біль, відчай і перемогу над собою. У лютому 2022-го він був серед тих, хто захищав Маріуполь. Під час одного з боїв поруч вибухнув снаряд.
“Пам’ятаю спалах і нічого більше. Отямився вже в польовому шпиталі. Лікар казав, що я народився в сорочці – осколки могли зачепити життєво важливі органи, але пронесло”, – згадує Сергій.
Після евакуації та кількох операцій довелося прийняти нову реальність – життя без правої руки та ока. Для активного чоловіка, який звик покладатися на своє тіло, це стало справжнім випробуванням.
“Найгірше було не фізичне відчуття, а розуміння, що ти вже не зможеш робити багато звичних речей. Навіть взуття зав’язати стало проблемою”, – зізнається ветеран.
Переломний момент
Переломний момент настав, коли до шпиталю завітали представники ветеранської організації, які запропонували спробувати адаптивний спорт. Сергій згадує цей день з усмішкою: “Я тоді подумав – який спорт? Мені б навчитися жити по-новому”.
Проте вже через місяць після виписки Дубовий прийшов на перше тренування. Почав з найпростіших вправ, потім додав біг, функціональні тренування, а згодом захопився кросфітом – спортом, який вимагає сили, витривалості та координації.
“Кросфіт став моїм порятунком. Він повернув мені впевненість у своєму тілі”, – розповідає Сергій, показуючи спеціальні пристосування, які допомагають йому виконувати вправи з однією рукою.
Шлях до чемпіонства
Торік відбувся перший чемпіонат України з кросфіту для ветеранів з інвалідністю. Сергій не просто взяв участь – він переміг у своїй категорії, здивувавши всіх, включно з тренерами.
“Коли оголосили моє ім’я як переможця, я не міг повірити. Думав, помилилися”, – сміється він. – “А потім стояв на п’єдесталі і відчував, що це лише початок”.
Зараз Сергій тренується п’ять разів на тиждень по дві години. Готується до міжнародних змагань і мріє виступити на “Іграх нескорених” – міжнародних змаганнях для військовослужбовців та ветеранів з інвалідністю.
Допомога іншим
Окрім спорту, він проводить мотиваційні зустрічі в реабілітаційних центрах та шпиталях. Розповідає пораненим бійцям, що життя після травми не закінчується, а лише змінює напрямок.
“Багато хлопців опускають руки, коли втрачають кінцівки. Я приходжу і показую – дивіться, я можу, і ви зможете”, – говорить Сергій.
Тренер Сергія, Олександр Петренко, зізнається, що спочатку боявся брати відповідальність за підготовку бійця з такими серйозними пораненнями.
“Ми почали з простих вправ, обережно додавали навантаження. Зараз я іноді забуваю, що у Сергія одна рука – настільки вправно він усе виконує”, – розповідає тренер.
Плани на майбутнє
До війни Сергій працював інженером і ніколи серйозно не займався спортом. Зараз він планує отримати тренерську освіту, щоб допомагати іншим ветеранам повертатися до активного життя.
“Багато хто каже мені, що я герой. Але я не вважаю себе особливим. Просто зробив вибір – не здаватися“, – говорить Сергій, прощаючись.
Історія Сергія Дубового – це не просто розповідь про спортивні досягнення. Це приклад незламності людського духу, який надихає тисячі українців не опускати руки навіть у найскладніші часи. І поки такі люди є серед нас, Україна залишатиметься незламною.
