Опитування: 81% українців вважають підготовку України до вторгнення 2024 недостатньою
Ранок понеділка почався з тривожних новин. Нове опитування показало, що більшість українців не вірять у готовність країни до викликів третього року війни. Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною групою Рейтинг минулого тижня.
Цифри вражають: 81% опитаних громадян вважають, що підготовка нашої держави до можливої нової хвилі вторгнення у 2024 році є недостатньою. Лише 14% респондентів висловили впевненість у готовності України протистояти загрозам.
“Це не просто сухі цифри. За ними – реальні страхи та сподівання людей, які вже третій рік живуть в умовах війни,” – розповіла мені Марія Петренко, волонтерка з Оболоні, коли я запитала про її враження від результатів опитування.
Ходячи вулицями Києва, я помічаю, як змінилися обличчя перехожих. Втома від постійної напруги змішується з рішучістю. В очах – стійкість, яка з’явилася за ці непрості роки. Та хвилювання за майбутнє нікуди не зникло.
Думки експертів
Олександр Ковальчук, аналітик Центру оборонних стратегій, пояснює: “Такі результати опитування відображають не тільки занепокоєння людей, але й тверезу оцінку ситуації. Українці розуміють масштаб загроз і бачать прогалини в підготовці”.
За словами експертів, основними причинами занепокоєння громадян є дефіцит озброєння, повільне зведення укріплень на ключових напрямках та недостатня кількість підготовлених резервів.
Регіональні відмінності
Цікаво, що опитування виявило регіональні відмінності у сприйнятті ситуації. Найбільше занепокоєння висловлюють мешканці східних та південних областей – саме тих, які найближче до лінії фронту.
“У нас у Харкові кожен розуміє, що таке бути неготовим. Ми пам’ятаємо перші дні повномасштабного вторгнення”, – ділиться зі мною телефоном Ірина Дмитренко, вчителька з Харкова, яка зараз мешкає в Києві.
Віра у перемогу попри скептицизм
В той же час, опитування показало, що попри скептицизм щодо рівня підготовки, 67% українців вірять у перемогу України. Це свідчить про унікальну рису нашого суспільства – здатність зберігати надію навіть у найскладніших обставинах.
Військовий експерт Андрій Васильченко зауважує: “Важливо розуміти різницю між об’єктивною оцінкою готовності та моральним духом. Українці можуть критично оцінювати рівень підготовки, але водночас залишатися впевненими у кінцевому успіху”.
Я зустріла на Хрещатику групу мобілізованих, які готуються до відправлення на фронт. Їхні погляди на ситуацію різнились, але всіх об’єднувала рішучість.
“Так, є проблеми з підготовкою, з оснащенням. Але у нас немає вибору – ми маємо захищати свою землю, готові ми чи ні”, – каже Віталій, 35-річний киянин, який за кілька днів вирушає в бойову частину.
Реакція влади
Результати опитування викликали резонанс серед представників влади. У Міністерстві оборони запевнили, що усвідомлюють виклики і працюють над посиленням обороноздатності країни. Але чи достатньо цих зусиль?
“Не все можна обговорювати публічно, – зазначив речник міністерства під час брифінгу. – Значна частина підготовчих заходів проводиться в режимі секретності”.
Громадські активісти, однак, наполягають на більшій прозорості. “Люди мають право знати, наскільки захищеними вони є”, – наголошує Світлана Гаврилюк, координаторка руху “Спільно для перемоги”.
Очікування на 2024 рік
Опитування також показало, що 58% українців вважають, що 2024 рік буде роком зміни ситуації на краще. При цьому 27% очікують погіршення ситуації, а 15% вважають, що суттєвих змін не відбудеться.
“Ці дані відображають складну емоційну картину суспільства. Ми бачимо і тривогу, і надію”, – коментує соціолог Віктор Нечипоренко.
Проходячи повз укриття в центрі Києва, я помічаю свіжий напис на стіні: “Готуйся до найгіршого, сподівайся на найкраще”. Мабуть, це і є формула, за якою живе більшість українців сьогодні.
Методологія дослідження
Опитування проводилося методом телефонного інтерв’ю 8-10 січня 2024 року. Вибірка склала 1600 респондентів віком від 18 років. Похибка не перевищує 2,4%.
Глибокий аналіз результатів дозволяє зрозуміти, що українці залишаються реалістами, які не бояться дивитися правді у вічі, але водночас не втрачають віри в перемогу. І можливо, саме цей баланс тверезості та оптимізму є нашою головною силою на третьому році війни.
