Спадщина Андрія Яценка Green Grey: прощання з Дизелем
Київ сьогодні прощається з людиною, яка два десятиліття творила звукову доріжку молодості багатьох українців. Андрій Яценко, відомий всім як Дизель, пішов у вічність, залишивши по собі не лише музику, але й цілу епоху української рок-культури.
Дощовий ранок на Байковому кладовищі. Сотні людей — музиканти, фанати, друзі. Хтось плаче, хтось мовчки стоїть з квітами. Між ними — легенди української сцени. Вони прийшли провести в останню путь гітариста і співзасновника культового гурту Green Grey.
«Коли ми вперше виступали в клубі “Барви” на Печерську, Дизель вийшов на сцену і просто підкорив усіх. Його гітарні рифи були неповторними», — згадує Мурік (Андрій Яременко), фронтмен гурту.
Життєвий шлях музиканта
Яценко пішов з життя у віці 51 року після тривалої боротьби з хворобою. Він народився у Києві, закінчив музичне училище імені Глієра. Разом з Муріком у 1993 році заснував гурт Green Grey, який став культовим для українських меломанів 90-х та 2000-х.
Київ 90-х — місто контрастів. Перші роки незалежності, економічна криза, але водночас — неймовірний творчий підйом. Саме тоді, на перетині епох, з’явився гурт, який зумів поєднати рок, реп і електроніку, створивши унікальне звучання.
«Ми з Дизелем бродили Хрещатиком і мріяли про те, як одного дня наші пісні лунатимуть з кожного вікна», — розповідає Мурік. — «І знаєте, ця мрія здійснилася».
Музична спадщина
Хіти «Мазафака», «Емігрант», «Під дощем» увійшли до золотого фонду української рок-музики. Вони лунали на радіохвилях, звучали на перших українських дискотеках, їх наспівували у дворах і на студентських вечірках.
«Андрій мав особливе бачення музики, — згадує Дмитро Терновий, музичний продюсер. — Він міг годинами експериментувати зі звуком у студії на вулиці Саксаганського, де ми записували перші альбоми Green Grey. І коли знаходив те, що шукав, його очі світилися як у дитини».
Останні роки життя
Останні роки були непростими для музиканта. Хвороба підкосила фізичні сили, але не зламала творчий дух. Навіть під час лікування він продовжував писати музику.
«Ми зібралися минулого літа на Трухановому острові, — розповідає близький друг музиканта Олексій Веремчук. — Андрій приїхав після лікування, був дуже слабким, але так натхненно говорив про нові музичні ідеї. Він хотів створити щось абсолютно нове».
Спогади колег та друзів
Колеги-музиканти згадують Яценка як надзвичайно чуйну людину. Гурт «Друга Ріка» опублікував зворушливий пост у соціальних мережах: «Дизель був не просто талановитим музикантом, а людиною, яка завжди підтримувала молодих виконавців. Коли ми тільки починали, він допоміг нам з першими виступами у столиці».
Фанати несуть квіти до імпровізованого меморіалу біля клубу «Карібіен», де Green Grey часто виступали. Хтось приніс старі касети й вінілові платівки, хтось — фотографії з концертів.
«Я вперше побачила їх виступ у Палаці Спорту в 1999-му, — розповідає 40-річна киянка Марина. — Це було неймовірно. Дизель на сцені був ніби в іншому вимірі, повністю поглинутий музикою. Після того концерту я закохалась у рок назавжди».
Культурний вплив та пам’ять
Спадщина Андрія Яценка — це не лише музика Green Grey. Це ціла епоха, звуковий ландшафт, який формував світогляд цілого покоління українців. Це історія про те, як музика може долати кордони, об’єднувати людей і ставати чимось більшим, ніж просто пісні.
«Його гітара ніколи не замовкне, — каже Мурік, ледь стримуючи сльози. — Доки ми будемо слухати наші пісні, доки будемо згадувати ті шалені 90-ті та 2000-ні, Дизель буде з нами».
Прощання з музикантом відбувається у Києві, на Байковому кладовищі, де зібралися рідні, друзі та численні шанувальники творчості Green Grey. Після церемонії у багатьох клубах міста пройдуть вечори пам’яті, де звучатимуть найвідоміші хіти гурту.
«Сьогодні небесний рок-гурт отримав неймовірного гітариста», — написала у своєму дописі співачка Джамала.
Музика Green Grey продовжуватиме звучати на вулицях Києва, у навушниках перехожих, на радіохвилях. І в кожному акорді, у кожному рифі житиме частинка душі Андрія Яценка — музиканта, який став голосом цілої епохи.
