Вчорашній всеукраїнський радіодиктант національної єдності викликав хвилю обговорень серед киян. Текст цьогорічного диктанту, який традиційно зібрав тисячі учасників, став причиною справжнього лінгвістичного скандалу. Як журналістка, що вже сім років спостерігає за цією подією, можу сказати – такого ще не було.
Зранку на Хрещатику біля головного павільйону трансляції зібралось чимало охочих. Студенти, школярі, літні пари та навіть молоді мами з візочками – всі прийшли перевірити свою грамотність. Атмосфера була святковою, незважаючи на прохолодну погоду.
“Я пишу диктант щороку з 2015-го. Це вже стало сімейною традицією,” – поділилася Марія Степанівна, 68-річна вчителька на пенсії з Дарниці. – “Але те, що відбулося сьогодні, мене спантеличило”.
Що викликало обурення
Проблема почалася, коли автор тексту Андрій Курков почав читати диктант. Слухачі одразу помітили незвичну кількість рідковживаних слів та неологізмів. “Діджиталізація”, “пертурбація”, “фасилітатор” та інші незвичні терміни викликали розгубленість серед учасників.
“Я вчуся у дев’ятому класі, готувалася до диктанту весь тиждень. Але сьогодні почувалася так, ніби слухаю іноземну мову,” – розповіла Софія, учениця київської гімназії №191.
Зібравши коментарі учасників на Михайлівській площі після завершення диктанту, стало зрозуміло, що багато людей почуваються ошуканими. Вони очікували перевірки базових правил правопису, а отримали тест на знання спеціалізованої лексики.
Реакція експертів
Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів вважає, що цьогорічний текст не відповідав головній меті заходу:
“Радіодиктант має об’єднувати, а не розділяти. Використання надмірної кількості запозичень і професіоналізмів суперечить самій ідеї національної єдності“, – зазначив мовознавець.
Міністерство освіти вже відреагувало на ситуацію, пообіцявши переглянути критерії оцінювання. На офіційній сторінці відомства з’явилося повідомлення про те, що “диктант буде оцінюватися з урахуванням неоднозначності окремих використаних термінів”.
Позиція організаторів
Юрій Макаров, голова правління Суспільного мовлення, на запит редакції відповів, що вибір тексту був свідомим: “Ми хотіли показати, як змінюється наша мова в умовах глобалізації та цифрової революції. Можливо, ми дещо випередили час”.
Втім, багато киян з цим не погоджуються. Біля будівлі Українського радіо на Хрещатику вже ввечері зібралася невелика група активістів із плакатами “Диктант для людей, а не для філологів” та “Поверніть нам нашу мову”.
Як це вплине на майбутнє традиції
На Андріївському узвозі, у книгарні “Сяйво”, відбулося імпровізоване обговорення події. Любов Карпенко, організаторка літературних вечорів, висловила сподівання, що цей скандал не зруйнує 25-річну традицію:
“Радіодиктант – це чудова ініціатива, яка допомагає нам відчути єдність через мову. Сподіваюся, наступного року організатори врахують побажання учасників і повернуться до більш доступних текстів”.
Тим часом у соціальних мережах з’явилися десятки мемів та жартів про “найскладніший диктант в історії“. Кияни, як завжди, знаходять спосіб перетворити проблемну ситуацію на привід для гумору.
Більшість опитаних мною учасників заявили, що, незважаючи на розчарування, наступного року знову візьмуть участь у диктанті. Адже ця традиція – не лише перевірка грамотності, а й можливість відчути себе частиною великої української спільноти.
А ви писали цьогорічний радіодиктант? Які враження залишилися? Діліться у коментарях.
