Засудження ексберкутівця у справі Майдану
Учора Святошинський районний суд Києва виніс вирок колишньому командиру роти київського “Беркуту” Дмитру Аверіну у справі розстрілів протестувальників на вулиці Інститутській у лютому 2014 року. Суд засудив ексберкутівця до 15 років позбавлення волі.
Для багатьох киян цей вирок став важливою, хоч і запізнілою, відповіддю на багаторічне очікування справедливості. Родини загиблих героїв Небесної Сотні вже десять років чекають на покарання винних у трагічних подіях Революції Гідності.
“Кожне судове засідання — це повернення в ті страшні дні, але ми не маємо права забувати про жертви і про справедливість”, — поділилась Ірина Петренко, мати одного з загиблих активістів, яка була присутня під час оголошення вироку.
Деталі справи
За матеріалами справи, Аверін, перебуваючи на посаді командира, віддавав накази про застосування зброї проти неозброєних протестувальників. Прокуратура довела його причетність до загибелі трьох активістів та поранення щонайменше 12 осіб.
“Це лише частина справедливості, яку ми всі чекали. Але це важливий крок для нашого правосуддя”, — зазначив Володимир Кравчук, адвокат родин потерпілих, з яким мені вдалося поспілкуватися після завершення судового засідання.
Варто зазначити, що процес розгляду справ Майдану розтягнувся на роки, і багато обвинувачених досі залишаються недосяжними для українського правосуддя. Частина колишніх бійців “Беркуту” втекла до Росії, де отримала притулок і навіть громадянство.
Пам’ять про Революцію Гідності
Алея Героїв Небесної Сотні, що пролягає в самому серці Києва, щодня нагадує нам про трагічні події зими 2013-2014 років. Для багатьох киян ця вулиця стала священним місцем пам’яті та скорботи.
“Ми проходимо повз меморіал щонеділі, коли ведемо дітей до Національного художнього музею. Завжди зупиняємося біля фотографій загиблих. Важливо, щоб наші діти знали і пам’ятали цю сторінку нашої історії”, — розповідає Олександр Бондаренко, учитель історії однієї з київських шкіл.
Реакція суспільства
Цей вирок викликав різні реакції в суспільстві. Більшість опитаних мною киян вважають покарання справедливим, але дехто висловлює думку, що відповідальність мають нести не лише виконавці, а й ті, хто віддавав накази на найвищому рівні.
“П’ятнадцять років — це мало за десятки загублених життів. Але принаймні якась справедливість. Хоча справжні організатори розстрілів, напевно, ніколи не постануть перед судом”, — зауважує Марія Коваленко, активістка громадської організації “Майдан. Пам’ятаємо”.
На площі Незалежності, де розпочинались протестні акції, сьогодні звичне міське життя. Туристи фотографуються біля монументів, кияни поспішають у справах, працюють кав’ярні та магазини. Але в повітрі досі відчувається особлива атмосфера — суміш гордості, болю та надії.
Значення для суспільства
Справи Майдану залишаються одними з найскладніших у новітній українській історії. Процеси тривають, і кожен вирок наближає суспільство до розуміння та осмислення тих буремних подій, що змінили хід української історії.
Для Києва та всієї України питання справедливості щодо подій Революції Гідності залишається відкритою раною. І вчорашній вирок — це ще один крок до її загоєння.
Пам’ять про Героїв Небесної Сотні живе в серцях киян. І кожен вирок у справах Майдану — це не лише юридичний акт, а й моральний обов’язок перед тими, хто віддав життя за гідність та свободу.
