Компенсація збитків від війни Київ: кияни серед 62 тисяч заявників
Сонячний ранок на Печерську. Марія Петренко виходить із під’їзду будинку, який минулого року постраждав від ракетного удару. Нові вікна та відремонтований фасад не розповідають про той жах, який пережила жінка разом із сусідами.
“Коли вибухнуло, я спочатку не зрозуміла, що сталося. Думала, може, газ у когось. А потім вийшла на балкон – скло посипалося просто під ноги”, – згадує Марія, поправляючи сиве волосся.
Вона одна з багатьох киян, хто подав заявку на компенсацію збитків від війни через державний реєстр. Система почала працювати минулого року, і вже зібрала понад 62 тисячі заявок з усієї країни.
Процес подання заявок
У Департаменті міського благоустрою КМДА повідомляють, що столиця – серед лідерів за кількістю поданих заявок. Сергій Коваленко, заступник директора Департаменту, розповідає про ситуацію з виплатами.
“Ми маємо кілька категорій заявників. Найчастіше звертаються власники пошкоджених квартир та будинків. Але є заявки і від підприємців, чий бізнес постраждав від обстрілів”, – пояснює посадовець.
За його словами, процедура подання заявки спрощена. Кияни можуть зробити це через застосунок “Дія” або звернутися до ЦНАПу. Потрібно надати документи на право власності та фотографії пошкоджень.
Історії постраждалих
Ігор Савчук, власник невеликої кав’ярні на Подолі, показує на стіну, де раніше були вибиті вікна. Зараз приміщення відремонтоване, але спогади про ті дні ще свіжі.
“Я вклав усі заощадження у ремонт. Не міг чекати на компенсацію – треба було відновлювати роботу. Але документи подав, бо це справедливо – отримати відшкодування”, – каже Ігор, розливаючи каву постійним клієнтам.
Поради експертів
Експерти вказують на різні аспекти процесу компенсації. Юрист Олена Дмитрук, яка спеціалізується на питаннях відшкодування збитків, радить не зволікати з поданням заявки.
“Чим раніше ви зафіксуєте пошкодження та подасте заявку, тим більше шансів отримати компенсацію в повному обсязі. Важливо зібрати всі можливі докази – фото, відео, свідчення сусідів”, – радить спеціалістка.
Колективні заявки
На Оболоні зустрічаю Тараса Шевченка, голову ОСББ багатоповерхівки, що постраждала від уламків збитої ракети. Він допоміг організувати колективну заявку від усіх мешканців будинку.
“Коли діємо разом, процес іде швидше. Ми створили спільний чат, збирали документи, допомагали літнім людям заповнювати форми. Особливо тим, хто не користується смартфонами”, – розповідає Тарас.
Він показує на дитячий майданчик, відновлений коштом мешканців. “Це наш маленький акт непокори. Війна руйнує, а ми відбудовуємо”.
Очікування компенсації
У Солом’янському районі спілкуюся з Надією Коваль, пенсіонеркою, яка досі живе з тимчасово заклеєними вікнами.
“Я подала заявку ще півроку тому. Чекаю. Мій син допоміг усе оформити через цю, як її… “Дію”. Кажуть, треба чекати. А я чекаю. Що ще робити?” – зітхає жінка, пригощаючи мене чаєм з варенням.
За даними Міністерства розвитку громад та територій України, загальна сума заявлених збитків уже перевищила 40 мільярдів гривень. Виплати здійснюються поетапно, залежно від ступеня пошкоджень та доступного фінансування.
Економічний аспект
Андрій Соколов, економіст Київської школи економіки, який досліджує питання воєнних збитків, пояснює:
“Це безпрецедентний для України процес. Така кількість заявок вимагає не лише значних коштів, але й ефективної системи верифікації та розподілу. Позитивно, що більшість процесів діджиталізовано”.
Для багатьох киян компенсація – це не просто гроші, а питання справедливості. “Мені важливо знати, що держава визнає мій біль і мої втрати”, – каже Олена Степаненко, викладачка університету, чия квартира на Борщагівці постраждала минулої зими.
Підтримка постраждалих
Працівники ЦНАПу Дарницького району розповідають, що кількість звернень щодо компенсації збитків постійно зростає. Особливо після кожного нового обстрілу міста.
“Ми навчилися швидко обробляти такі заявки. Є спеціально навчений персонал, який допомагає людям зібрати всі необхідні документи”, – розповідає Валентина Ткаченко, адміністраторка центру.
Громадські ініціативи
Тим часом на Троєщині громадська організація “Відбудуємо разом” проводить інформаційну сесію для мешканців району. Волонтери пояснюють процедуру подання заявок, допомагають завантажити документи.
“Багатьом людям потрібна допомога з оформленням заявок, особливо людям старшого віку. Ми проводимо такі зустрічі щотижня у різних районах Києва”, – пояснює координаторка проекту Іванна Мельник.
Відновлення столиці
Для Києва питання компенсації збитків особливо актуальне. Місто неодноразово ставало мішенню ракетних ударів, що призвело до руйнувань інфраструктури та житлових будинків.
Біля пошкодженого будинку на Нивках зустрічаю комунальників, які проводять ремонтні роботи. “Ми робимо все можливе, щоб відновити нормальні умови життя для людей. Але це тривалий процес”, – каже Віктор Паламарчук, керівник ремонтної бригади.
Повертаючись у редакцію Kyivnews.today, проходжу повз Михайлівську площу. Тут життя вирує, як завжди. Люди поспішають у справах, туристи фотографують золоті куполи собору. Місто живе, попри все.
І хоча процес компенсації збитків триватиме ще довго, кияни не опускають руки. Вони відбудовують свої домівки, відновлюють бізнеси і продовжують вірити у краще майбутнє. Бо Київ – це місто, яке вміє відроджуватися.
