Міграція чоловіків призовного віку з України: чи масово виїжджають 18–22-річні

Романенко Олена
Автор:
Романенко Олена - Редакторка рубрики «Життя Києва»
6 хв читання

Міграція чоловіків призовного віку з України: чи масово виїжджають 18–22-річні

З початку повномасштабного вторгнення дискусія про виїзд українських чоловіків за кордон не вщухає. Особливо гостро обговорюється питання молоді 18-22 років, яка тільки починає будувати своє майбутнє. Як журналістка, яка щодня спілкується з киянами, я вирішила розібратися — наскільки масовим є це явище, як воно впливає на суспільство та економіку, і що говорять офіційні джерела.

Пан Олександр, власник IT-компанії з офісом на Подолі, розповідає про зміни, які помітив за останній рік: “У нас завжди працювало багато молодих хлопців, особливо на початкових позиціях. Раніше на одну вакансію приходило 15-20 резюме від чоловіків до 25 років. Тепер їх кількість зменшилася вдвічі. Але важливо розуміти, що це не означає, що всі виїхали — багато хто пішов служити або змінив сферу діяльності”.

Офіційні дані

За даними Державної прикордонної служби України, з якими мені вдалося ознайомитися, ситуація не є настільки критичною, як її часто зображують. Хоча точної статистики саме по віковій групі 18-22 роки немає у відкритому доступі, загальні показники не свідчать про масовий від’їзд. Представник ДПСУ Андрій Демченко коментує: “Ми не спостерігаємо аномальних сплесків перетину кордону в жодній віковій категорії. Звісно, є певний відтік, але він не має катастрофічного характеру“.

Ситуація у вишах

Відвідавши кілька київських вишів — КНУ імені Тараса Шевченка та Київський політехнічний інститут — я поспілкувалася зі студентами та викладачами. Картина виявилася неоднозначною.

“У нашій групі з 27 хлопців троє виїхали за кордон торік. Двоє навчаються дистанційно з Польщі, один — з Німеччини. Але більшість залишилися, хоча й часто обговорюють таку можливість,” — ділиться Марина, студентка третього курсу факультету інформаційних технологій.

Професор Ігор Петренко, який викладає на економічному факультеті, зазначає: “За моїми спостереженнями, відсоток студентів-чоловіків, які продовжують навчання дистанційно з-за кордону, становить близько 10-15%. Це помітно, але не критично. Важливіше те, що багато хто навіть після завершення навчання планує повернутися в Україну”.

Вплив на ринок праці

Ринок праці відчуває ці зміни по-різному. У сфері обслуговування, особливо в центрі Києва, дефіцит молодих чоловіків помітний більше. Власниця мережі кав’ярень на Хрещатику Ірина Ковальчук розповідає: “Раніше приблизно половина наших бариста були хлопцями до 25 років. Тепер їх частка скоротилася до 30%. Ми почали частіше брати на роботу дівчат та людей старшого віку”.

Однак у деяких галузях ситуація протилежна. Будівельні компанії, логістичні фірми та IT-сектор адаптувалися, змінивши підходи до найму та утримання співробітників.

Ми почали пропонувати більш гнучкі графіки, можливість частково працювати віддалено та підвищили зарплати, щоб утримати молодих фахівців. І це працює — за останні півроку плинність кадрів знизилася,” — пояснює Віктор Лисенко, HR-директор будівельної компанії з офісом на Печерську.

Психологічні аспекти

Важливо також враховувати психологічні аспекти. Психологиня Олена Шевченко, яка працює з молоддю, відзначає: “Рішення про виїзд чи залишення — це складний вибір, особливо для молодих чоловіків. Страх, невизначеність, почуття обов’язку, сімейні зв’язки — все це впливає на прийняття рішення. І не завжди це рішення є остаточним. Багато хто виїжджає тимчасово, з наміром повернутися після стабілізації ситуації“.

За даними дослідження Київського міжнародного інституту соціології, близько 35% молодих чоловіків, які виїхали за кордон протягом 2022-2023 років, розглядають можливість повернення в Україну в найближчі два роки.

Погляди молоді

Гуляючи Оболонською набережною, я зустріла групу студентів, які навчаються на різних факультетах Києво-Могилянської академії. Їхні погляди на питання виїзду виявилися різними, але об’єднаними роздумами про майбутнє України.

“Я вважаю, що зараз моє місце тут. Хоча розумію друзів, які виїхали — кожен має право на власне рішення. Але я хочу бути частиною відбудови нашої країни,” — ділиться Максим, студент факультету правничих наук.

Його однокурсниця Аліна додає: “Мій брат виїхав до Польщі минулого року. Він продовжує працювати на українську компанію, платить податки в Україні і планує повернутися після війни. Не всі, хто виїхав, покинули Україну назавжди”.

Бізнес-перспектива

Представники бізнес-асоціацій відзначають, що проблема існує, але її масштаби часто перебільшуються. “Так, певний відтік є, але не такий драматичний, як може здаватися з повідомлень у соцмережах. Більше того, ми бачимо тенденцію до повернення деяких спеціалістів, які виїхали на початку повномасштабного вторгнення,” — коментує Олег Гетьман, представник Європейської Бізнес Асоціації в Києві.

Висновки

Підсумовуючи зібрану інформацію, можна сказати, що явище виїзду молодих чоловіків існує, але не має характеру масової еміграції. Воно впливає на певні сектори економіки та суспільного життя, проте адаптаційні механізми працюють. Важливим фактором залишається тимчасовий характер багатьох таких переміщень та збереження зв’язку з Україною.

Як зазначила під час нашої розмови на Подолі волонтерка Марія Петренко: “Виклик для нас усіх — не в тому, щоб осуджувати тих, хто виїхав, а в тому, щоб створити умови, за яких вони захочуть повернутися і будувати майбутнє тут. Бо Україна потребуватиме всіх своїх громадян для відбудови після перемоги”.

Поділитися цією статтею
Редакторка рубрики «Життя Києва»
Стежити:
Олена — журналістка з понад 7-річним досвідом, яка присвятила свою кар'єру висвітленню життя столиці. Вона глибоко знає, чим живуть кияни, і розповідає про важливі зміни в місті: транспортні рішення, культурні події, освітні ініціативи та історії людей, які творять Київ сьогодні. Її тексти вирізняються увагою до деталей та людяністю.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *