На початку літа ми стали свідками одного з наймасштабніших ракетних обстрілів
На початку літа ми стали свідками одного з наймасштабніших ракетних обстрілів з початку повномасштабного вторгнення. За даними Генштабу ЗСУ, протягом червня російські окупанти випустили по території України 503 різних типів ракет і дронів. Масовані атаки були спрямовані на енергетичну інфраструктуру, житлові квартали та об’єкти критичної інфраструктури.
“Червень став одним із найскладніших місяців для нашої протиповітряної оборони,” – прокоментував ситуацію речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат під час брифінгу. За його словами, ворог застосовував комбіновані удари, використовуючи різні типи зброї одночасно.
Найбільш руйнівні удари
Найбільш руйнівним виявився удар 14 червня, коли по Києву було випущено 11 балістичних ракет. Тоді внаслідок влучання уламків у житловий будинок у Солом’янському районі загинуло 6 осіб, ще понад 30 отримали поранення. На місці працювали 15 бригад швидкої допомоги та рятувальники ДСНС.
“Ми були на місці трагедії через 7 хвилин після удару. Умови роботи надскладні – завали, задимленість, ризик обвалення конструкцій,” – розповів мені Олексій Петренко, рятувальник ДСНС, коли я прибув на місце події для підготовки репортажу.
Особливо тривожною тенденцією стало збільшення використання окупантами балістичних ракет, які складніше перехоплювати. За інформацією від Міністерства оборони України, частка цих ракет у загальному арсеналі атак зросла майже вдвічі порівняно з попередніми місяцями.
Пошкодження інфраструктури та протидія атакам
Найчастіше під удар потрапляли об’єкти критичної інфраструктури. Внаслідок атак ДТЕК повідомив про серйозні пошкодження трьох теплоелектростанцій. Компанія заявила, що ремонтні бригади працюють цілодобово, щоб відновити електропостачання для мешканців постраждалих регіонів.
Система протиповітряної оборони Києва, за даними КМДА, змогла знищити понад 40 ракет і дронів, які були націлені безпосередньо на столицю. Мер міста Віталій Кличко заявив: “Наші захисники неба працюють цілодобово. Завдяки їхнім зусиллям вдалося уникнути значно більших руйнувань та жертв”.
Життя під постійною загрозою
Для киян червень став місяцем регулярних нічних тривог. Мешканці столиці провели в середньому 45 годин у бомбосховищах протягом місяця. Олена Ковальчук, яка мешкає в Дарницькому районі, поділилася зі мною: “Ми вже автоматично збираємо ‘тривожну валізу’ щовечора. Мій син навіть жартує, що спить в одязі, щоб швидше спуститися в укриття”.
Масштаби руйнувань та міжнародна реакція
За інформацією від Нацполіції, через червневі обстріли постраждали об’єкти у 12 областях України. Найбільше – в Київській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. Пошкоджено 187 цивільних об’єктів, серед яких 43 житлові будинки.
Експерти з безпеки відзначають, що червневі атаки мали на меті підірвати енергетичну систему України напередодні літнього періоду. “Ворог намагається завдати максимальної шкоди енергетиці, щоб ускладнити ремонтні роботи перед опалювальним сезоном,” – пояснив Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
Міжнародна спільнота відреагувала на червневі обстріли посиленням санкційного тиску. Представники ЄС та США оголосили про нові пакети санкцій проти російського військово-промислового комплексу. Зокрема, під обмеження потрапили підприємства, що виробляють компоненти для ракет, які використовувались при атаках на Україну.
Функціонування міста під обстрілами
Попри масштабні атаки, робота міського транспорту в Києві та інших містах не припинялася. КП “Київпастранс” організувало додаткові автобусні маршрути у районах, де через обстріли було пошкоджено трамвайні колії чи тролейбусні лінії.
Мінцифра повідомила про запуск додаткових функцій у застосунку “Повітряна тривога”, що дозволяють отримувати точніші оповіщення про загрози та найближчі укриття. За даними відомства, кількість завантажень цього застосунку зросла на 30% саме у червні.
Ефективність протиповітряної оборони та економічні наслідки
Українські захисники неба демонструють високу ефективність протидії атакам. За інформацією від Командування Повітряних сил, було збито понад 60% повітряних цілей ворога. Особливо успішно працюють системи ППО західного виробництва, включаючи Patriot та IRIS-T.
Червневі обстріли призвели до суттєвих економічних втрат. За попередніми оцінками Київської школи економіки, прямі збитки від пошкодження інфраструктури склали близько 3,7 мільярда доларів. Найбільше постраждали енергетичний сектор та житлово-комунальне господарство.
Незламність українців
На тлі цих трагічних подій кияни демонструють неймовірну стійкість. У вихідні дні парки та сквери міста залишаються заповненими людьми. Волонтерські пункти допомоги працюють у посиленому режимі. Проходячи Хрещатиком минулої неділі, я бачив, як десятки людей здають кров для поранених.
Червневі обстріли – це чергове нагадування про важливість посилення протиповітряної оборони України. І хоча місяць видався надзвичайно складним, системи ППО та головне – люди, які забезпечують нашу безпеку, працювали на межі можливостей, щоб захистити кожного українця.
