Цифрова доступність: Мінцифра просуває законопроєкт для українців
Учора Міністерство цифрової трансформації представило новий законопроєкт, який змусив мене серйозно замислитись. Цей документ передбачає забезпечення цифрової доступності державних сервісів для всіх українців, незалежно від їхніх фізичних обмежень чи особливих потреб. Понад 2,7 мільйона українців з інвалідністю щодня стикаються з бар’єрами в цифровому просторі.
“Держава має забезпечити рівні можливості доступу до інформації та послуг для всіх громадян,” — наголосив віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров під час презентації. Я бачила в його очах щире переконання, що технології повинні об’єднувати, а не розділяти суспільство.
Прогулюючись вчора Хрещатиком, я зустріла Марину Петренко, незрячу викладачку з Києва. “Знаєте, для мене користування більшістю сайтів – це щоденний квест. Навіть Дія часто ‘не дружить’ з моєю програмою екранного доступу,” – розповіла вона мені за філіжанкою кави в “Кафе на розі”. Її історія – лише одна з тисяч подібних по всій Україні.
Проблеми цифрової доступності
За даними Мінцифри, 75% державних вебсайтів наразі не відповідають міжнародним стандартам доступності. Це означає, що люди з порушеннями зору, слуху чи моторики не можуть самостійно отримати необхідну інформацію або послуги.
Законопроєкт передбачає поетапне впровадження стандартів доступності для всіх державних цифрових ресурсів протягом наступних трьох років. Кожен сайт чи застосунок має бути адаптований для користувачів з різними потребами: від альтернативних текстових описів для зображень до можливості керування без використання миші.
Перспективи змін
“Цей крок – не просто технічне рішення, це питання справедливості та рівності,” – пояснив Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації, якого я запитала про деталі ініціативи. “Ми хочемо, щоб українське суспільство розвивалося без бар’єрів, і цифрові технології тут відіграють ключову роль.”
У Подільському районі Києва я поспілкувалася з Тарасом Коваленком, головою ГО “Доступна Україна”, який роками бореться за права людей з інвалідністю. “Цей законопроєкт – значний крок уперед, але важливо не тільки ухвалити його, а й забезпечити належне впровадження. Особливо в умовах війни, коли доступ до інформації може бути питанням життя і смерті,” – зауважив він, спираючись на свою електричну коляску.
Впровадження стандартів доступності
Мінцифра планує створити спеціальну комісію, яка контролюватиме впровадження стандартів доступності. За порушення вимог передбачаються адміністративні штрафи, але основний акцент робиться на навчанні та підтримці розробників.
“Ми вже підготували серію безкоштовних освітніх курсів для державних веброзробників,” – розповіла мені Марія Ковальчук, керівниця проєктів цифрової доступності. “Це не просто про дотримання законодавства, а про формування нової культури інклюзивного дизайну.”
Реальні приклади
Побувавши минулого тижня в Центрі надання адміністративних послуг на Оболоні, я спостерігала, як літня пані намагалася розібратися з електронною системою запису до лікаря. “А можна якось простіше? Я в цих комп’ютерах не розбираюся,” – зітхнула вона, звертаючись до адміністратора. Саме такі щоденні ситуації і має вирішити новий законопроєкт.
Експерти відзначають, що цифрова доступність вигідна не лише користувачам з особливими потребами. Чіткіша структура, простіша навігація та зрозуміліша мова роблять сервіси зручнішими для всіх – від школярів до пенсіонерів.
Подальші кроки
За словами представників Мінцифри, законопроєкт найближчим часом буде зареєстрований у Верховній Раді. Громадське обговорення триватиме до кінця місяця, і кожен українець може долучитися та висловити свої пропозиції на сайті міністерства.
Повертаючись додому вечірнім Києвом, я думала про те, як технології змінюють наше життя. І про те, як важливо, щоб ці зміни були доступними для всіх без винятку. Бо справжній прогрес вимірюється не кількістю нових застосунків, а тим, наскільки вони покращують життя кожної людини – незалежно від її можливостей чи обмежень.
