Щодня, їдучи на роботу, я спостерігаю одну й ту саму картину: авто, припарковані на тротуарах, газонах і навіть трамвайних коліях. Особливо це помітно на Подолі та в центрі, де працюю вже п’ятий рік. Здавалося б, у Києві вже створено майже 85 тисяч офіційних паркомісць – цифра вражаюча. Але чому ж кияни продовжують паркуватися абиде, навіть під знаками, що забороняють зупинку?
Минулого тижня вирішила розібратися в цьому питанні, поспілкувавшись із водіями, експертами з урбаністики та представниками КП “Київтранспарксервіс”.
“Ближче до входу” – головний аргумент
“Мені потрібно лише на п’ять хвилин забігти в аптеку. Навіщо їхати на паркінг за два квартали?” – каже Олег, власник Volkswagen, якого я зустріла біля ТЦ на Хрещатику. Його машина стояла просто на пішохідній частині, хоча муніципальна парковка знаходилася за 200 метрів.
За даними опитування, проведеного ГО “Агенти змін”, понад 60% водіїв у Києві готові порушити правила паркування, якщо це економить їм більше трьох хвилин ходьби до пункту призначення.
Олена Марушевська, урбаністка та координаторка проєкту “Зручне місто”, пояснює: “У нас досі сильна культура ‘під’їзду до дверей’. Багато водіїв вважають своїм правом припаркуватися максимально близько до входу, навіть якщо це створює незручності для інших учасників руху”.
Платити чи не платити?
Прогулюючись вздовж Володимирської вулиці, помічаю напівпорожню муніципальну парковку і водночас – ряд автомобілів, припаркованих на тротуарі за 50 метрів від неї.
“Чому платити 10 гривень за годину, коли можна поставити безкоштовно?” – відверто ділиться Максим, власник BMW. “Штрафи нечасті, а якщо й виписують – ну то заплачу раз на місяць 255 гривень. Це все одно дешевше, ніж щодня на парковку”.
За інформацією від Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, середня заповнюваність офіційних паркомісць у центрі міста становить лише 40-45%.
Зручність і доступність – ключові проблеми
Василь Петренко, експерт КП “Київтранспарксервіс”, визнає проблему: “Система оплати потребує вдосконалення. Не всі знають про можливості оплати через додаток чи SMS. Часто паркомати несправні або незручно розташовані”.
Під час нашого інтерв’ю намагаємося оплатити парковку на Інститутській – спроба невдала. Паркомат не приймає банківську картку, а сайт для оплати працює повільно.
“Усе має бути інтуїтивно зрозуміло і працювати з першого разу. Інакше люди обиратимуть найпростіший варіант – порушувати правила”, – додає Петренко.
Контроль і штрафи: недостатньо суворі?
“За європейськими мірками, наші штрафи – це просто сміх”, – коментує Андрій Осадчук, депутат Київради. “В Амстердамі штраф за неправильне паркування – від 50 євро, в Гельсінкі – до 80 євро. І головне – невідворотність покарання: запаркувався неправильно – 100% отримаєш штраф”.
За даними Інспекції з паркування, торік виписано понад 180 тисяч штрафів на суму близько 46 мільйонів гривень. Проте інспекторів досі недостатньо – на весь Київ їх лише близько сотні.
Марія, інспекторка з паркування, з якою я проводжу ранок на Подолі, зізнається: “Часто стикаємося з агресією. Буває, повертаємося до авто, а там вже нема порушника – побачив здалеку і поїхав. А штраф я можу виписати, тільки якщо зафіксую авто з двох ракурсів”.
Психологія та звички киян
Цікаво, що проблема має і психологічний аспект. Психолог Ірина Ковалевська пояснює: “Це класичне соціальне наслідування. Коли людина бачить, що всі паркуються неправильно і їм за це нічого не буде, вона наслідує цю поведінку. Так формується негативна суспільна норма“.
Проходячи Андріївським узвозом, бачу вражаючу картину: десятки авто стоять вздовж вузької вулиці, ускладнюючи рух. А буквально за 300 метрів – напівпорожній паркінг біля Контрактової площі.
Михайло Берлов, координатор руху “Київ – велосипедне місто”, говорить: “Проблема в менталітеті та звичках. Змінити їх можна лише комплексними заходами: зручною інфраструктурою, жорстким контролем і просвітницькою роботою”.
Шляхи вирішення проблеми
За останній рік КМДА розпочала впровадження нової концепції паркувального простору. Введено мобільний додаток “Київ Цифровий” з функцією оплати парковки, встановлено інформаційні таблички з QR-кодами на паркомісцях.
“До кінця року плануємо запустити електронні табло на в’їздах до центру, які показуватимуть кількість вільних місць на найближчих парковках”, – ділиться планами Олексій Кулеба з Департаменту транспортної інфраструктури.
Експерти також підкреслюють необхідність створення системи перехоплюючих паркінгів біля станцій метро на околицях міста.
Що може змінити ситуацію?
“Люди не змінять поведінку, поки неправильне паркування буде вигідним і безкарним”, – підсумовує урбаністка Олена Марушевська. “Потрібен комплексний підхід: зручна оплата, невідворотні штрафи і просвітницька робота”.
З власного досвіду додам: мій сусід почав користуватися офіційними парковками тільки після того, як тричі поспіль отримав штраф і евакуацію авто. Іноді саме такі “жорсткі уроки” змушують нас змінювати звички.
І поки кияни не усвідомлять, що комфорт пішоходів, безпека дорожнього руху та естетика міського простору важливіші за економію кількох хвилин, наші 85 тисяч офіційних паркомісць залишатимуться напівпорожніми, а тротуари – заставленими автомобілями.
