Василь Барка і “Жовтий князь”
Василь Барка написав роман “Жовтий князь” майже через 30 років після Голодомору. Цей твір став одним із перших, що розкрив світові правду про страшну трагедію українського народу. Сьогодні, коли ми щороку вшановуємо пам’ять жертв геноциду українців, роман залишається надзвичайно важливим документом епохи і нагадуванням про минуле, яке не має повторитися.
Зустріч у Національному музеї Голодомору-геноциду
Минулої суботи в Національному музеї Голодомору-геноциду відбулася зустріч читачів, на якій обговорювали вплив роману на формування колективної пам’яті українців. Марія Петренко, директорка музею, розповіла, що “Жовтий князь” – це не просто художній твір, а свідчення, яке допомагає сучасникам усвідомити масштаби трагедії.
“Коли ми говоримо про мільйони жертв, ці цифри часто стають абстрактними. Але через історію однієї родини Катранників автор показує нам живих людей, їхній біль і страждання. Це робить трагедію відчутною, близькою”, – пояснила Петренко.
Роман описує поступове вимирання українського села від штучно створеного голоду. Жовтий князь – це символічний образ смерті, що приходить до кожної хати. Барка детально змальовує, як селяни намагаються вижити, збираючи залишки колосків на полях або шукаючи корінці в лісі. Ці сцени вражають своєю реалістичністю, адже автор спирався на спогади очевидців і документальні свідчення.
Освітнє значення твору
Олександр Коваленко, літературознавець і викладач Київського університету імені Бориса Грінченка, відзначає особливу цінність твору для молодого покоління.
“Сучасна молодь часто сприймає історичні події відсторонено. Але роман Барки зачіпає за живе. Мої студенти після читання ‘Жовтого князя’ зізнаються, що по-новому почали розуміти, що таке Голодомор, і чому пам’ять про нього така важлива для нашої національної ідентичності”, – поділився педагог.
Тематичні уроки в київських школах
У київських школах цього тижня проходять тематичні уроки, присвячені роману. Вчителька української літератури Софія Лисенко з ліцею №157 на Оболоні розповіла, що використовує уривки з твору, щоб показати дітям, як література може зберігати історичну пам’ять.
“Дітям непросто читати такий емоційно важкий текст. Але коли ми обговорюємо прочитане, вони починають ставити важливі питання: як таке могло статися? Чому світ мовчав? Що ми можемо зробити, щоб подібне ніколи не повторилося?”, – розповіла вчителька.
Актуальність роману сьогодні
Особливо актуально роман звучить сьогодні, коли Україна знову стикається з загрозою своєму існуванню. Історик Василь Яременко вбачає паралелі між подіями 1932-1933 років і сучасною російською агресією.
“У ‘Жовтому князі’ Барка показує, як тоталітарна система намагалася знищити українців як націю, відібрати не тільки їжу, але й ідентичність. На жаль, сьогодні ми бачимо схожу політику – намагання стерти українську культуру, мову, історію. Тому роман залишається на часі“, – зауважив історик.
Інтерес читачів до твору
У київських бібліотеках відзначають значне зростання інтересу до твору. Ірина Ковальчук, завідувачка бібліотеки імені Осьмачки на Подолі, розповіла, що за останній рік кількість запитів на “Жовтого князя” зросла втричі.
“Люди різного віку приходять за книгою. І якщо раніше це були переважно школярі за програмою, то тепер ми бачимо справжній інтерес від читачів усіх поколінь. Багато хто говорить, що хоче краще зрозуміти свою історію, свої корені”, – поділилася бібліотекарка.
Нове життя роману
Торік видавництво “Основи” випустило нове видання роману з ілюстраціями молодої художниці Софії Дмитренко. Видавці прагнули осучаснити сприйняття класичного твору і привернути увагу молодшої аудиторії.
“Ми хотіли, щоб книга не сприймалася лише як твір для вивчення в школі. Це жива, емоційна історія, яка може промовляти до кожного. Ілюстрації допомагають створити емоційний зв’язок з текстом”, – пояснила редакторка видавництва Олена Степаненко.
На Хрещатику минулого тижня проходила виставка “Незламні”, присвячена історіям виживання під час Голодомору. Серед експонатів – перші видання “Жовтого князя” та особисті речі письменника. Василь Барка, який помер на еміграції в США, так і не побачив свій роман опублікованим в Україні. Вперше твір вийшов українською мовою в Нью-Йорку в 1963 році, а в Україні – лише після здобуття незалежності.
Сьогодні “Жовтий князь” перекладено багатьма мовами світу, що допомагає поширювати правду про Голодомор за межами України. Твір став не лише літературною пам’яткою, але й інструментом культурної дипломатії.
Роман Барки нагадує нам, що історія – це не просто факти і цифри. Це передусім людські долі. І поки ми пам’ятаємо про них, трагічне минуле не повториться.
