Скандал довкола прикрас Bevza
Скандал довкола прикрас відомого українського бренду Bevza спалахнув так само швидко, як і загасла їхня присутність у продажу. Наприкінці минулого тижня соцмережі буквально вибухнули обговореннями колекції ювелірних прикрас, що містили елементи колосків пшениці – символу, який в українському контексті нерозривно пов’язаний з трагедією Голодомору.
Київські шопери та шанувальники моди спершу звернули увагу на витончені золоті сережки з колосками на вітринах столичних бутиків. За кілька днів хвиля обурення сягнула свого піку, коли історикиня культури Дар’я Мостова опублікувала допис у Facebook, де прямо вказала на неприпустимість використання таких символів у якості модного аксесуару.
“Колоски пшениці – це не просто естетичний елемент дизайну. Для українців це болючий символ геноциду, коли наших прадідів та прабабусь карали за кілька зібраних колосків на власному полі,” – написала Мостова у своєму дописі, який зібрав понад п’ять тисяч поширень.
Реакція суспільства
До обговорення долучилися й відомі українські культурні діячі. Сергій Жадан назвав колекцію “прикладом історичної нечутливості”, а письменниця Оксана Забужко порівняла ситуацію з “носінням прикрас у вигляді зірки Давида без розуміння її символізму для єврейського народу”.
На Подолі, в одному з магазинів, де продавалися ці прикраси, я поспілкувалася з консультанткою Іриною. “Ми не очікували такої реакції. Вже вранці керівництво наказало зняти всю колекцію з продажу. Люди телефонували і приходили особисто, щоб висловити своє обурення”, – розповіла вона.
Відповідь дизайнерки
Дизайнерка Світлана Бевза, засновниця бренду, оперативно відреагувала на скандал. У своєму офіційному коментарі вона принесла вибачення та пояснила, що колекція задумувалася як “данина українській культурі та родючості наших земель”, але визнала неправильність підходу.
“Ми повністю знімаємо колекцію з продажу і направляємо кошти від уже проданих виробів на підтримку просвітницьких проектів про Голодомор”, – зазначила дизайнерка.
Експертна думка
Олександр Бабич, історик і культуролог, якого я запитала про цю ситуацію в кав’ярні на Хрещатику, вважає, що скандал показує “зростання рівня історичної свідомості українців”.
“Ще десять років тому такі речі могли пройти непоміченими. Зараз суспільство набагато чутливіше до використання травматичних символів. Це свідчить про нашу колективну роботу з історичною пам’яттю“, – пояснив він.
Громадська реакція
На Михайлівській площі я поспілкувалася з кількома перехожими різного віку. Думки розділилися: молодші кияни частіше висловлювалися про “перебільшену реакцію”, тоді як люди старшого віку демонстрували категоричне несприйняття таких прикрас.
“Моя бабуся пережила Голодомор, вона розповідала, як їх сусідку засудили на 10 років за кілька колосків, схованих у кишені. Як можна носити це як прикрасу?” – обурювалася 67-річна Галина Петрівна.
Уроки для індустрії
Маркетологиня Марина Ковальчук, яка спеціалізується на етичних аспектах брендингу, вважає цей випадок показовим для всієї індустрії: “Історичні символи потребують особливої обережності. Перед запуском таких колекцій варто консультуватися з істориками та проводити фокус-групи. Добрі наміри не захищають від неетичних рішень“.
Наразі на сайті бренду Bevza вже немає згаданих прикрас, а в інформаційному розділі з’явилося розгорнуте вибачення та анонс просвітницької кампанії про Голодомор, яку компанія планує підтримати.
Цей випадок нагадує нам, що мода – це не лише про естетику, але й про відповідальність. І хоч колоски пшениці безперечно прекрасні, для українців вони назавжди залишаться не лише символом життя та родючості, але й нагадуванням про одну з найтрагічніших сторінок нашої історії.
