Інформаційні атаки на киян
Останніми тижнями київські соціальні мережі наповнилися тривожними повідомленнями про нібито примусову мобілізацію чоловіків прямо на вулицях міста. Ця інформаційна хвиля викликала справжній резонанс серед мешканців столиці. Дехто навіть почав обмежувати свої щоденні маршрути, уникаючи центральних районів та станцій метро.
“Мій чоловік тепер відмовляється їздити на роботу громадським транспортом. Каже, що біля метро Лівобережна нібито забирають всіх підряд”, – розповідає Марина Коваленко, 36-річна жителька Дніпровського району.
Такі чутки швидко поширюються, особливо у складний воєнний час. Однак фахівці з інформаційної безпеки б’ють на сполох – за цим стоїть цілеспрямована російська дезінформаційна кампанія.
Механізм поширення дезінформації
Олександр Бурлаченко, експерт Центру протидії дезінформації, пояснює механізм дії таких операцій: “Росія використовує наші природні страхи. Спочатку в месенджерах з’являються нібито достовірні повідомлення від ‘друзів друзів’. Потім ця інформація потрапляє до соцмереж, де набуває вірусного поширення”.
За даними аналітиків, лише за останній місяць у київському сегменті інтернету виявлено понад 300 фейкових повідомлень про надмірно агресивні дії мобілізаційних груп. Примітно, що більшість цих історій мають спільні риси: відсутність конкретних даних, емоційне забарвлення та заклик “передати іншим”.
Вулицями Подолу гуляє молода пара. Артем та Ірина обговорюють останні новини. “Мій колега розповідав, що біля Контрактової два дні тому просто з кав’ярні забрали хлопця. Але коли я попросив деталі, виявилося, що він сам цього не бачив, а чув від знайомого”, – ділиться Артем.
Офіційна позиція
Підполковник ТЦК Сергій Левченко спростовує ці чутки: “Ми працюємо виключно у правовому полі. Ніяких облав на вулицях не проводимо. Перевірки документів відбуваються згідно з законодавством, із залученням представників Національної поліції”.
Психологиня Валентина Мірошниченко пояснює, чому люди так легко вірять подібним повідомленням: “У часи невизначеності ми схильні вірити навіть малоймовірним речам. Це захисний механізм, спроба контролювати ситуацію через володіння інформацією. На жаль, саме цим і користуються ворожі інформаційні кампанії”.
Голоси киян
На Майдані Незалежності я зустрічаю групу студентів, які обговорюють останні чутки. 19-річний Микола каже: “Спочатку я повірив, коли прочитав у чаті, що біля КПІ затримують. Навіть пішов довшим маршрутом до університету. Але потім поговорив із друзями, які щодня там бувають, і зрозумів, що це неправда”.
Експерти з кібербезпеки відзначають, що російські дезінформаційні кампанії стають дедалі витонченішими. Вони враховують місцеві особливості та використовують актуальні теми, які хвилюють киян.
“Раніше ми бачили переважно прості фейки про вибухи чи обстріли. Зараз ворог використовує чутливу тему мобілізації, граючи на страхах людей та підриваючи довіру до державних інститутів”, – пояснює Марія Ковальчук, аналітикиня Інституту масової інформації.
У парку Шевченка зустрічаю літнє подружжя. Володимир Петрович, 68 років, розповідає: “Ми вже багато чого бачили за життя. І добре пам’ятаємо, як працювала радянська пропаганда. Сьогодні те саме, тільки в цифровому форматі. Треба перевіряти інформацію”.
Протидія інформаційним атакам
Міська влада Києва посилила комунікацію з громадою через офіційні канали. Начальник Київської міської військової адміністрації регулярно виступає з роз’ясненнями щодо процедури мобілізації та спростуванням фейків.
“Наша зброя проти таких атак – інформаційна гігієна та критичне мислення“, – наголошує Тарас Михайленко, представник пресслужби КМВА. “Отримавши тривожне повідомлення, не поспішайте його поширювати. Перевірте інформацію на офіційних ресурсах, зверніться до достовірних джерел”.
На Хрещатику звичайний будній день. Кияни поспішають у справах, працюють кав’ярні та магазини. Життя триває, попри інформаційні атаки. Містянка Олена Степанівна, продавчиня квітів біля метро “Театральна”, філософськи зауважує: “Київ пережив багато випробувань. Переживемо і це. Головне – не піддаватися паніці та підтримувати одне одного”.
Фахівці радять: якщо отримуєте повідомлення про нібито примусову мобілізацію, перш ніж поширювати, перевірте його на офіційних сторінках міської влади, Міноборони чи у перевірених ЗМІ. Бережіть свій інформаційний простір і психологічний стан – це теж частина нашої загальної стійкості.
