Фінансування переселенців Україна: 100 млн євро підтримки
Минулого тижня у київській мерії відбулася презентація нової програми фінансової підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Європейський Союз виділив Україні додаткових 100 мільйонів євро на допомогу людям, які були змушені покинути свої домівки через військові дії.
Я була присутня на цій зустрічі і мушу сказати, що атмосфера в залі поєднувала надію з тривогою. Представники міжнародних організацій, українські чиновники та самі переселенці обговорювали механізми розподілу цих коштів та шляхи їх отримання.
“Ми покинули Маріуполь у березні 2022-го лише з тим, що вмістилося в один рюкзак. За два роки ми навчилися жити в нових умовах, але досі відчуваємо себе гостями в Києві”, – поділилася Ірина Коваленко, яка тепер мешкає з двома дітьми в орендованій квартирі на Оболоні.
Напрямки підтримки
Програма передбачає кілька напрямків підтримки. По-перше, це грошова допомога для оплати житла – 2500-4500 гривень щомісяця, залежно від кількості членів родини. По-друге, це фінансування малого бізнесу переселенців – гранти від 50 до 250 тисяч гривень для відкриття або відновлення власної справи. І третій напрямок – забезпечення тимчасовим житлом у модульних містечках.
Олександр Петренко, представник Міністерства соціальної політики, під час свого виступу наголосив: “Наше завдання – не просто роздати кошти, а створити умови, щоб переселенці могли відбудувати своє життя, інтегруватися в нові громади і стати їх повноцінною частиною”.
За офіційними даними, в Києві зареєстровано понад 160 тисяч внутрішньо переміщених осіб, хоча реальна цифра, ймовірно, значно більша. Багато хто приїхав до столиці через наявність тут родичів або друзів, інші – через більші можливості для працевлаштування.
Історії адаптації
Гуляючи вранішнім Подолом, я часто помічаю невеликі кав’ярні та крамнички, відкриті переселенцями. Щоразу, коли заходжу до “Кави з Бахмута” на Контрактовій площі, бачу, як люди починають життя заново. Власниця закладу Марія перевезла сюди не лише свій бізнес, але й п’ятьох працівників.
“Перші місяці були нестерпно важкими. Ми спали по черзі на матрацах у підсобці кав’ярні. Але тепер маємо постійних клієнтів і навіть плануємо відкрити другу точку”, – розповідає вона, заварюючи мені американо з кардамоном.
Модульні містечка та центри колективного проживання
Нова програма фінансування особливо важлива для тих, хто досі живе в модульних містечках або центрах колективного проживання. На Броварському проспекті функціонує один з таких центрів, де проживає близько 300 осіб. Умови там кращі, ніж у перші місяці війни, але вони все одно залишаються тимчасовим рішенням.
Як пояснив Андрій Сидоренко, координатор центру: “Більшість наших мешканців – це люди з прифронтових територій. Вони не можуть повернутися додому, але й не мають коштів на оренду житла у Києві. Тому такі програми підтримки буквально рятують життя”.
Процедура отримання допомоги
Для отримання допомоги переселенцям необхідно підтвердити свій статус через додаток “Дія” або у відділенні соціального захисту населення за місцем реєстрації. Далі – заповнити заявку та надати необхідні документи. Для підприємців процедура складніша: потрібно розробити бізнес-план та захистити його перед комісією.
“Система все ще недосконала, – визнає Тетяна Соколова, співробітниця благодійного фонду “Новий початок”. – Деякі переселенці не мають навіть базових документів, втратили їх під час евакуації. Інші не володіють цифровими навичками, щоб користуватися електронними сервісами”.
Саме тому в програмі передбачено створення консультаційних центрів у кожному районі Києва та інших великих міст. Там працюватимуть юристи та соціальні працівники, які допомагатимуть з оформленням документів та відповідатимуть на питання.
Підтримка дітей та підлітків
Особливу увагу в новій програмі приділено дітям та підліткам з родин переселенців. Для них створюються додаткові місця в дитячих садочках та школах, організовуються безкоштовні гуртки та психологічна підтримка. У парку “Наталка” вже другий місяць працює “Простір інтеграції” – місце, де діти-переселенці можуть знайомитися з київськими однолітками через спільні ігри та творчі майстер-класи.
“Діти адаптуються швидше за дорослих, але травма втрати дому нікуди не зникає, – пояснює Оксана Литвиненко, дитяча психологиня. – Тому важливо створювати безпечні простори, де вони можуть проговорювати свої відчуття і будувати нові зв’язки”.
Професійна перекваліфікація та психологічна підтримка
Нове фінансування дозволить також запустити програму професійної перекваліфікації для переселенців. На базі Київського міського центру зайнятості відкриються курси з найбільш затребуваних спеціальностей: IT, сфера послуг, робітничі професії. Учасникам виплачуватимуть стипендію і допомагатимуть з працевлаштуванням.
Багато переселенців, з якими я спілкувалася, говорили про важливість не лише фінансової, але й психологічної підтримки. Тому частина коштів нової програми буде спрямована на створення груп взаємодопомоги та індивідуальні консультації з психологами.
Інтеграція в громаду
Експерти зазначають, що для успішної інтеграції переселенців необхідне також залучення самих киян. “Це двосторонній процес, – пояснює соціологиня Валентина Король. – Мешканці приймаючих громад мають бути готові сприйняти переселенців не як тимчасових гостей, а як нових сусідів, колег, друзів”.
У холі мерії після презентації я зустріла Сергія з Лисичанська, який переїхав до Києва півтора роки тому. Він показав мені фото своєї майстерні з ремонту взуття, яку відкрив на Троєщині за кошти попередньої грантової програми.
“Коли почнеться відбудова, я обов’язково повернуся додому. Але Київ дав мені другий шанс, тут я зміг відкрити справу і забезпечувати родину. Це безцінно”, – сказав він, ретельно нотуючи інформацію про нові можливості фінансування.
Майбутнє програми
Нова програма підтримки внутрішньо переміщених осіб розрахована на два роки і, за прогнозами Міністерства соціальної політики, охопить близько 200 тисяч людей по всій Україні. Представники ЄС наголошують, що в разі успішної реалізації перших етапів фінансування може бути збільшене.
Війна змінила життя мільйонів українців, і процес повернення до нормальності буде довгим. Але такі програми підтримки – це важливий крок до того, щоб ті, хто втратив домівки, могли збудувати нове життя і зберегти надію на майбутнє.
