Ракети Х-22 Х-32 загроза Києву: Росія готує новий удар
За даними розвідки, росіяни активізували підготовку бомбардувальників Ту-22М3 для нових ударів по Україні. Сьогодні вдень спостерігалися навчальні польоти на аеродромах “Шайківка” та “Сольці”, де відпрацьовували запуски надзвукових ракет Х-22/Х-32. Ці ракети становлять особливу загрозу для столиці України.
“З наших джерел у військовій розвідці відомо, що екіпажі бомбардувальників проходять інтенсивну підготовку. Це може свідчити про підготовку до масованого удару найближчими днями”, — повідомив мені офіцер ЗСУ, який побажав залишитися анонімним.
Розташування та готовність бомбардувальників
На аеродромі “Шайківка” в Калузькій області зафіксовано щонайменше шість бомбардувальників у повній бойовій готовності. Ще чотири машини перебазовано на “Сольці” у Новгородській області. Ці літаки здатні нести до трьох ракет Х-22 або Х-32 кожен.
Нагадаю, що ракета Х-22 була створена ще за радянських часів і має дальність польоту до 600 км. Її новіша модифікація Х-32 може вражати цілі на відстані понад 1000 км. Швидкість цих ракет складає до 4000 км/год, що значно ускладнює їх перехоплення системами ППО.
“Найбільше занепокоєння викликає траєкторія цих ракет. Вони здатні змінювати висоту під час польоту, що робить їх виявлення вкрай складним завданням”, — пояснив мені експерт з питань оборони Михайло Петренко, з яким я спілкувався вчора у штабі.
Загроза для України
З огляду на розташування аеродромів, під загрозою опиняється більша частина території України, включаючи Київ. Росіяни можуть запускати ракети, не входячи в зону дії українських засобів ППО.
За минулий рік ракетами типу Х-22/Х-32 було уражено низку цивільних об’єктів, зокрема торговельний центр “Ретровіль” у Києві та житловий будинок у Дніпрі. Нагадаю, що саме така ракета зруйнувала ТРЦ у Кременчуці в червні 2022 року, коли загинуло понад 20 людей.
Готовність Києва
Міська влада закликає киян зберігати пильність. “Ми посилюємо роботу систем раннього оповіщення. Важливо, щоб кожен дотримувався правил безпеки під час повітряних тривог”, — заявив заступник голови КМДА Роман Лисенко під час учорашнього брифінгу в мерії.
На Печерську, де я побував сьогодні вранці, комунальні служби перевіряють стан укриттів. “Ми щодня приймаємо до 200 людей під час тривог. Наше укриття обладнане всім необхідним”, — розповіла мені Олена Ковальчук, відповідальна за бомбосховище на вулиці Інститутській.
Стратегія Росії
Військові експерти відзначають, що підготовка ракетних ударів може бути частиною нової стратегії Кремля, спрямованої на підрив енергетичної інфраструктури перед зимовим періодом. За їхніми оцінками, росіяни мають запас близько 150 ракет Х-22 та Х-32.
“У нас є інформація про технічні проблеми з цими ракетами. Майже 40% з них можуть мати відхилення від запланованої траєкторії”, — поділився зі мною джерело в розвідці під час зустрічі біля штабу ППО на Повітрофлотському проспекті.
Можливості протиповітряної оборони
Система протиповітряної оборони Києва, яка включає комплекси Patriot та IRIS-T, теоретично здатна збивати такі ракети. Однак їх висока швидкість та здатність маневрувати створюють серйозні виклики для оборони.
“Запуск таких ракет потребує входження бомбардувальника в зону, де його можна виявити радіолокаційними засобами. Це дає нам певний час на підготовку до перехоплення”, — пояснив командир одного з підрозділів ППО столиці.
Реакція місцевих жителів
Кияни, з якими я спілкувався сьогодні на Хрещатику, висловлюють занепокоєння, але зберігають спокій. “Ми вже звикли жити в умовах постійної загрози. Головне — не ігнорувати сирени”, — сказала мені Марія Савченко, продавчиня у магазині “Київхліб”.
Тим часом ДСНС проводить додаткові навчання аварійно-рятувальних бригад у всіх районах столиці. “Наша готовність до екстрених ситуацій — на найвищому рівні“, — запевнив начальник київського управління ДСНС Роман Ткачук під час навчань на Оболоні, які я відвідав минулого тижня.
Залишається сподіватися, що системи ППО зможуть впоратися з новою загрозою, а киянам слід уважно стежити за повідомленнями про повітряну тривогу та дотримуватись усіх рекомендацій щодо безпеки.
