Вчора мій ранок почався зі знайомої картини — черги в Центрі надання адміністративних послуг на Хрещатику. Я прийшла туди не просто як журналістка, а щоб на власні очі побачити, як кияни, які стали переселенцями, намагаються отримати житлову допомогу за новою програмою 2024 року.
Програма стартувала нещодавно і викликала чимало запитань. Особливо у тих, хто вже другий чи навіть третій рік живе в столиці після вимушеного переїзду. Біля входу я зустріла Марину Петренко з Бахмута, яка приїхала до Києва з двома дітьми ще в березні 2022.
“Знаєте, спочатку було дуже важко. Ми жили у родичів, потім знімали кімнату. Оплачувати повноцінну квартиру було неможливо. Ця нова програма — наш шанс на нормальне житло”, — ділиться Марина, гортаючи папку з документами.
Нова програма житлової допомоги переселенцям справді має кілька суттєвих відмінностей від попередніх ініціатив. Найголовніше — вона спрямована на підтримку найбільш вразливих категорій, розповідає Олег Савченко, представник Департаменту соціальної політики КМДА.
“Цього року ми маємо більш системний підхід. Пріоритет надається родинам з дітьми, людям з інвалідністю та літнім переселенцям. Важливо, що збільшився й розмір допомоги — до 3500 гривень на людину, але не більше 15000 на родину”, — пояснює він.
За словами Савченка, у Києві вже подано понад 12 тисяч заяв, і щодня їх кількість зростає на кілька сотень.
Хто може отримати житлову допомогу?
У черзі я познайомилася з Іриною Ковальчук, соціальною працівницею, яка допомагає переселенцям оформлювати документи. Вона детально пояснила, хто має право на допомогу:
“Насамперед, людина повинна мати статус ВПО з відміткою про фактичне місце проживання в Києві. По-друге, важливо, щоб ваше житло, яке залишилось в регіоні, звідки ви виїхали, було непридатним для проживання чи розташованим у зоні бойових дій. Також треба підтвердити, що ви не отримували житло від держави та не маєте іншої нерухомості”, — розповідає Ірина.
За її словами, найбільше шансів отримати допомогу мають:
– Сім’ї з дітьми до 18 років
– Люди з інвалідністю I та II групи
– Пенсіонери старше 60 років
– Вагітні жінки
– Переселенці, які втратили житло внаслідок бойових дій
На Оболоні я зустріла Андрія Степаненка, який переїхав з Херсона разом із дружиною та двома дітьми. Їхній будинок був пошкоджений під час окупації.
“Ми вже рік винаймаємо квартиру на Мінському масиві. Половину зарплати віддаємо за оренду. Коли дізнались про нову програму — одразу подали документи. Для нас це реальний шанс трохи перевести подих і зібрати кошти на власне житло в майбутньому”, — розповідає чоловік.
Як подати документи та що потрібно?
На Подолі працює Валентина Дмитренко, волонтерка, яка консультує переселенців щодо оформлення документів. За її словами, процедура подання заяви досить проста, але вимагає уважності.
“Подати заяву можна трьома способами: особисто в ЦНАПі, через портал “Дія” або поштою. Особисто — найнадійніше, бо можна одразу виправити помилки, якщо вони є”, — радить Валентина.
Для оформлення допомоги потрібно:
– Паспорт та ідентифікаційний код заявника
– Документи всіх членів сім’ї
– Довідка ВПО
– Документи, що підтверджують родинні зв’язки
– Документи про пошкодження житла (за наявності)
– Реквізити банківського рахунку
“Особливу увагу зверніть на правильність заповнення банківських реквізитів. Це найпоширеніша помилка, через яку люди не отримують кошти вчасно”, — підкреслює волонтерка.
На Лівому березі в районі Позняків я побувала в квартирі, де мешкає родина Ткаченків з Маріуполя. Вони вже отримали першу виплату за новою програмою.
“Ми подали документи серед перших, бо дізналися про програму від знайомих. Через два тижні прийшли кошти. Це дуже допомагає, бо ціни на оренду в Києві кусаються”, — ділиться Олена Ткаченко, показуючи невелику двокімнатну квартиру, де вони живуть вчотирьох.
Типові проблеми та як їх уникнути
За даними Центру соціальних служб Києва, близько 30% заяв повертаються на доопрацювання через неправильне заповнення.
Людмила Кравчук, працівниця Центру, розповідає про найпоширеніші помилки:
“Часто люди забувають вказати всіх членів сім’ї, які проживають разом, або не додають необхідні документи. Іноді виникають проблеми з підтвердженням статусу вразливої категорії. Наприклад, для підтвердження інвалідності потрібна відповідна довідка”.
На Троєщині я поспілкувалася з Миколою Бондаренком, який спочатку отримав відмову, але після виправлення помилок все ж отримав допомогу.
“Спершу я не додав довідку про склад сім’ї. Мені повернули документи, я все виправив і через тиждень отримав позитивне рішення. Головне — не опускати руки і все робити правильно”, — радить чоловік.
Житлова допомога виплачується щомісяця на банківську картку заявника. Важливо розуміти, що це тимчасова підтримка, яка надається на обмежений термін — зазвичай до 6 місяців, після чого потрібно подавати документи повторно.
Прогулюючись вечірнім Хрещатиком, я зустріла Тетяну з Сєвєродонецька, яка показала мені смс-повідомлення про зарахування першої виплати.
“Знаєте, це не просто гроші. Це відчуття, що тебе не забули, що про тебе дбають. Я вже другий рік у Києві, і хоч дуже сумую за домом, але розумію, що повернутися поки неможливо. Ця допомога дає трохи стабільності”, — каже вона, дивлячись на вечірні вогні столиці.
Якщо ви плануєте подавати документи на житлову допомогу, раджу зробити це якомога швидше. За словами працівників ЦНАПів, кількість бажаючих зростає з кожним днем, і виділений бюджет не безмежний.
Як столична журналістка, яка щодня спілкується з киянами різного походження, я бачу, як важливо зберігати відчуття спільноти й підтримки. Київ завжди був і залишається містом, яке відкриває обійми для всіх, хто потребує захисту.
