Україна посилює економічний тиск на російські нафтові гіганти
Минулого тижня Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти “Роснєфті” та “Лукойлу” — двох найбільших нафтових компаній Росії. Рішення, довгоочікуване багатьма експертами, стало черговим кроком у протидії російській економічній присутності.
Мешкаю неподалік від колишніх заправок “Лукойлу” на Оболоні. Ще кілька років тому ці станції були звичною частиною київського пейзажу, але після початку російської агресії у 2014 році компанія змінила бренд на AMIC Energy. Проте, як розповів мені Олег Петренко, експерт з енергетичної безпеки, такий ребрендинг був більше косметичним: “Зміна вивіски не означала реальної зміни власника. Багато українців продовжували підозрювати, що кошти все одно потрапляють до російського бюджету“.
Сутність нових обмежень
За новими санкціями, запроваджено блокування активів, обмеження торговельних операцій, зупинку виконання економічних зобов’язань та інші заходи. Важливо, що санкції стосуються не лише головних компаній, але й їхніх численних дочірніх підприємств.
“Санкції проти нафтових компаній країни-агресора — це не просто символічний жест, а конкретний механізм послаблення їхньої фінансової потужності“, — пояснила Марина Гриценко, аналітикиня Центру економічної стратегії, з якою я спілкувалася на форумі енергетичної безпеки минулого місяця.
На Хрещатику зустріла Андрія, власника мережі невеликих продуктових магазинів, який розповів, що вже відмовився від співпраці з дистриб’юторами, пов’язаними з російськими компаніями: “Це питання не лише економічне, а й моральне. Не можу прокидатися вранці, читати новини про обстріли, а потім працювати з тими, хто фінансує цю війну”.
Міжнародний контекст
Цікаво, що рішення України співпадає з посиленням західних санкцій проти російського енергетичного сектору. Минулого місяця США розширили обмеження щодо технологічного співробітництва з “Роснєфтю”, а Європейський Союз продовжує поступово скорочувати імпорт російської нафти.
У парку Шевченка побачила групу студентів КНУ, які обговорювали вплив санкцій на свою майбутню кар’єру. Юлія, студентка-економістка, поділилася: “Коли починала навчання, бачила перспективи в енергетичному секторі, включно з російськими компаніями. Сьогодні це неможливо навіть уявити. Світ змінився, і наші професійні траєкторії теж“.
Реакція бізнесу та експертів
Представники бізнесу загалом підтримують санкції, але висловлюють занепокоєння щодо можливих короткострокових наслідків. Василь Городецький, голова асоціації малих підприємців Київщини, зауважив у розмові: “Треба бути готовими до певних цінових коливань. Росія все ще залишається значним гравцем на глобальному енергетичному ринку, і будь-які обмеження можуть мати ланцюгову реакцію”.
Тетяна Бойко, експертка з енергетичних питань Центру Разумкова, вважає ці кроки логічним продовженням політики деокупації енергетичного ринку: “Україна вже довела, що може диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів. Минулої зими, попри масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру, ми змогли забезпечити стабільність на ринку нафтопродуктів“.
Офіційна позиція
Проходячи повз Міністерство енергетики на вулиці Хрещатик, помітила чергу журналістів — всі чекали на коментарі щодо нових санкцій. Один з працівників міністерства, який попросив не називати його імені, розповів мені: “Готувалися до цього кроку ретельно, вивчали всі ризики. Найважливіше було переконатися, що українці не відчують негативних наслідків”.
Думка громадськості
Звичайні кияни, з якими розмовляла на Майдані Незалежності, переважно підтримують рішення. “Краще пізно, ніж ніколи,” — сказав літній чоловік, представившись ветераном-енергетиком Миколою Петровичем. “За кожним літром російської нафти — кулі та снаряди, які летять на наші міста”.
Залишається відкритим питання ефективності запроваджених санкцій та їхнього впливу на загальну економічну ситуацію. Але одне зрозуміло — Україна продовжує системну роботу з обмеження економічного впливу країни-агресора, демонструючи рішучість у захисті не лише територіального, але й економічного суверенітету.
