Військовий призов після війни в Україні
Військовий призов після війни в Україні викликав нову хвилю обговорень серед киян. На вулицях столиці відчутно зростає напруга щодо майбутнього обов’язкової служби, коли нарешті настане мир.
Вчора на Хрещатику зустрів групу ветеранів, які активно обговорювали законопроєкт про реформування системи призову. Чоловіки, серед яких були учасники бойових дій на сході, не приховували занепокоєння щодо нових підходів до комплектування армії у мирний час.
“Після всього пережитого країною, ми маємо ретельно переосмислити, якою буде наша армія в майбутньому,” – поділився Віктор Петренко, 42-річний ветеран, який служив у складі 72-ї бригади.
Офіційна позиція
Міністерство оборони минулого тижня представило концепцію, яка передбачає збереження змішаної системи комплектування ЗСУ після війни. За попередніми даними, строкова служба може зберегтись, але з суттєвими змінами в термінах та умовах проходження.
“Ми розглядаємо оптимальну модель, яка враховуватиме і досвід війни, і стандарти НАТО, і наші специфічні оборонні потреби,” – зазначив в офіційному коментарі представник Генштабу полковник Андрій Ковальчук.
Експертна думка
Експерти з безпеки вказують на декілька сценаріїв розвитку подій. Найімовірнішим видається поступовий перехід до професійної армії з елементами обов’язкової підготовки для всіх громадян призовного віку.
Олексій Мельник, військовий експерт Центру Разумкова, з яким вдалося поговорити в кулуарах вчорашнього форуму з національної безпеки, підкреслив: “Майбутня модель має балансувати між потребою в постійній боєготовності та економічною спроможністю держави утримувати велику армію в мирний час.”
Громадська реакція
На Майдані Незалежності зустрічаю групу студентів, які влаштували невелику акцію під гаслом “Навчання, а не казарма”. Молодь виступає за альтернативні форми служби та посилення військової підготовки в університетах замість класичного призову.
“Ми не проти захищати країну, але система має бути сучасною,” – пояснює Максим, студент КПІ. “Можна проходити інтенсивні курси влітку і продовжувати навчання.”
Ситуація у військкоматах
У столичних військкоматах також відчувають невизначеність. Працівник Шевченківського ТЦК, який попросив не називати його ім’я, зізнався: “Ми й самі точно не знаємо, як усе працюватиме після війни. Отримуємо багато запитань, але конкретних відповідей поки немає.”
Громадська думка
За даними опитування, проведеного Центром “Соціальний моніторинг”, 67% киян підтримують ідею добровільної служби за контрактом, тоді як лише 23% виступають за збереження загального призову. Дослідження охопило понад 800 респондентів у різних районах столиці.
Економічний аспект
Економічні наслідки також турбують бізнес-середовище. На Подолі спілкуюся з власниками малих підприємств. Їхня головна тривога – потенційна втрата кваліфікованих кадрів через призов.
“Після війни економіка потребуватиме швидкого відновлення. Кожен працівник на вагу золота,” – наголошує Наталія Коваленко, власниця мережі кав’ярень.
Експерти Київської школи економіки підрахували: за збереження довоєнної моделі призову економічні втрати можуть сягати до 1,2% ВВП щороку через вилучення молодих спеціалістів з ринку праці.
Альтернативні моделі
Тим часом, на Троєщині біля спортивного комплексу “Олімп” військові інструктори проводять відкриті тренування з тактичної медицини та базової військової підготовки для всіх охочих. Така ініціатива може стати прообразом майбутньої системи підготовки резервістів.
“Люди повинні мати базові навички самозахисту та допомоги іншим незалежно від того, служать вони чи ні,” – переконаний Сергій Дмитренко, колишній військовий медик, який тепер навчає цивільних.
Громадські ініціативи
На Оболоні зустрічаю групу матерів, які створили громадську ініціативу “Безпечна служба”. Їхня мета – домогтися реформування системи призову з акцентом на безпеку та права військовослужбовців.
“Ми хочемо, щоб наші діти служили в гідних умовах, з належною підготовкою та забезпеченням,” – пояснює Олена Сидоренко, координаторка руху.
Роль місцевої влади
Міська влада також долучається до дискусії. За інформацією з КМДА, формується робоча група з представників громади та експертів, яка розробить рекомендації щодо організації призову та військової служби після війни.
“Київ має показати приклад ефективної взаємодії влади, військових та громадськості у цьому важливому питанні,” – зазначив заступник міського голови під час останнього брифінгу.
Перспективи на майбутнє
На стадіоні НСК “Олімпійський” минулого тижня відбулася зустріч ветеранських організацій, де обговорювалися альтернативні моделі комплектування армії. Учасники наголошували на важливості врахування бойового досвіду при формуванні нової системи.
Питання військового призову після війни залишається відкритим. Очевидно одне: стара система не повернеться, а нова формуватиметься з урахуванням і гіркого досвіду війни, і сучасних вимог до оборони, і економічних можливостей країни, що відбудовується.
