Валізи та коробки з минулим
Понад 7000 предметів, що десятиліттями збирав колишній прем’єр Криму Валерій Горбатов, нарешті знайшли свій дім. Учора Національний музей історії України отримав колекцію, що могла б стати гордістю будь-якого світового закладу.
Гортаю сторінки давніх книг, розглядаю печатки та монети, що зберегли тепло рук своїх давніх власників. Кожен із цих предметів — свідок часу, що промовляє до нас мовою століть. Особливу увагу привертають артефакти часів Київської Русі та козаччини — справжні скарби нашої культурної спадщини.
“Ця колекція — неоціненний дар для всіх українців“, — розповідає мені Федір Андрощук, генеральний директор музею. Його очі світяться, коли він бере до рук старовинний перстень. “За кожним предметом — історія, яка тепер належить усім киянам і гостям міста”.
Історія колекції
Валерій Горбатов збирав свою колекцію понад 50 років. Серед численних експонатів — старовинні книги, ікони, картини, нумізматика, зброя та предмети побуту різних епох. Особливо цінними є артефакти скіфської доби та Київської Русі, що розкривають глибинні шари нашого минулого.
На Контрактовій площі, де розташований музей, вирує звичайне життя: хтось поспішає на роботу, студенти прямують на пари, туристи роблять селфі. Мало хто усвідомлює, що за стінами історичної будівлі зберігається справжній скарб, який відтепер належить кожному з них.
Процес передачі
“Передача колекції тривала майже рік”, — ділиться Олександр Клименко, завідувач відділу археології. “Кожен предмет потрібно було описати, сфотографувати, оцінити його стан. Це колосальна робота, але результат вартий усіх зусиль”.
Зупиняюсь біля вітрини з давніми монетами. Срібні динари, мідні шеляги, золоті дукати — німі свідки торговельних відносин, війн і мирних договорів. У їхньому тьмяному блиску — відображення життя десятків поколінь.
Значення для суспільства
Киянка Марія Петренко привела до музею свого восьмирічного сина. “Хочу, щоб Тимофій змалку розумів цінність нашої історії. Такі колекції — це живий зв’язок із минулим. Сьогодні він може побачити те, до чого раніше не мав доступу”.
Майбутні плани
Працівники музею вже планують створити окрему експозицію. Більша частина артефактів буде доступна відвідувачам уже восени. “Ми готуємо інтерактивний простір, де кожен зможе не лише побачити ці скарби, але й відчути дух епохи”, — розповідає кураторка майбутньої виставки Ірина Коваленко.
Найцінніші предмети колекції пройдуть реставрацію. Фахівці музею та запрошені експерти докладуть усіх зусиль, щоб зберегти їх для наступних поколінь.
Збереження культурної спадщини
“Найважливіше, що ці артефакти залишились в Україні”, — наголошує історик Віктор Савченко. “Кожен такий предмет — це частинка нашої ідентичності, яка допомагає краще зрозуміти, хто ми є”.
Прогулюючись залами музею, помічаю групу школярів. Їхні очі розширюються від захоплення, коли екскурсовод розповідає про артефакти часів Трипільської культури. Можливо, серед цих дітей є майбутні археологи чи історики, які продовжать справу збереження нашої спадщини.
Колекція Валерія Горбатова — це не просто набір старовинних предметів. Це міст між минулим і сьогоденням, який допомагає нам краще зрозуміти свої корені. І тепер кожен киянин має можливість пройтись цим мостом, доторкнутися до історії власними руками.
