Вчора ввечері Будинок кіно на Саксаганського перетворився на справжнє свято українського кінематографа. Тут нагородили переможців ІІ Премії імені Сергія Параджанова, і якщо чесно, атмосфера була особлива. Коли дивишся, як молоді режисери, оператори та актори виходять на сцену, розумієш — наше кіно живе, дихає, розвивається, навіть попри всі виклики.
Тріумф фільму «Ти — космос»
Безумовним героєм вечора став фільм «Ти — космос» режисера Павла Острікова. Стрічка отримала три найважливіші нагороди: за сценарій, режисуру та акторську роботу. Павло Остріков тричі піднімався на сцену, і кожного разу в залі лунали щирі оплески. Коли він отримував третю статуетку, зізнався з усмішкою, що ніколи не мріяв бути режисером. Хотів писати сценарії, але потім йому стало шкода віддавати свої історії комусь іншому. І ось результат — дебютна стрічка про далекобійника космічного сміттєвоза, яка говорить про всеосяжну любов.
Олесь Санін, вручаючи нагороду Острікову, сказав дуже символічні слова про те, що колись Параджанов робив свої талери зі сміття, яке знаходив на тюремному смітнику. І ось тепер нагороджують фільм про героя, який збирає космічне сміття. Такі збіги не випадкові — вони про те, як із найпростіших речей можна створювати справжнє мистецтво.
Дебют Володимира Кравчука
Володимир Кравчук, який зіграв головну роль у «Ти — космос», отримав премію за найкращу акторську роботу. Це його дебют у кіно, і судячи з реакції залу, глядачі вже чекають на його наступні роботи. Такі історії надихають — коли людина вперше з’являється на великому екрані і одразу отримує визнання професійної спільноти.
Документальне кіно про війну
«Бо козацького роду» — нагорода за доблесть
Серед документальних фільмів особливу увагу привернула стрічка «Бо козацького роду» Романа Крупача. Він отримав дві нагороди — за операторську роботу та спеціальну відзнаку «За доблесть», яку запровадили саме цього року. Роман — діючий військовослужбовець ЗСУ, який добровільно вступив до лав армії 25 лютого 2022 року. Його фільм знімали на мобільні телефони та камери GoPro просто на передовій.
Коли Роман виходив на сцену, в залі запанувала тиша. Він розповів, що найгарячіші моменти бою взагалі неможливо зняти — просто не до того. Тому в стрічці такі епізоди відтворили за допомогою анімації. Його фільм — про шлях поранених воїнів від фронту через шпиталі до реабілітації. Про біль, силу духу та жагу до життя. У червні 2024 року Роман сам отримав тяжке поранення під час виконання бойового завдання, за кілька днів після того, як закінчив заочне відділення університету Карпенка-Карого.
«2000 метрів до Андріївки» — історія про втрати
Олександр Бабенко, молодий продюсер документального фільму «2000 метрів до Андріївки», отримуючи свою нагороду, сказав слова, які пройняли всіх присутніх. З тих захисників, які стали героями його стрічки, та зі знімальної команди загинуло п’ятеро людей. Усі вони були молодші за нього. Такі моменти нагадують, якою ціною створюється сучасне українське документальне кіно про війну.
Анімація та експериментальне кіно
Поліна Піддубна отримала нагороду за найкращий анімаційний фільм «Моя бабуся — парашутистка». В анімації зараз відбувається справжній прорив — молоді художники знаходять свою унікальну мову, створюють історії, які резонують і з дітьми, і з дорослими. Коли йдеш вулицями Києва і бачиш, як діти малюють на асфальті або в парках проводять майстер-класи з анімації, розумієш — це не просто хобі, це справжня індустрія, яка народжується на наших очах.
Церемонію вели актор Сергій Кисіль, який минулого року сам переміг у номінації «Найкращий актор», та тележурналістка Людмила Чиркова. Сергій Борденюк, голова Національної спілки кінематографістів, на відкритті сказав важливі слова про те, що підтримка молодих кінематографістів — це інвестиція у майбутнє української культури. Премія Параджанова відкриває дорогу дебютантам, тим, хто тільки починає, але вже формує нову мову українського кіно.
Державні відзнаки та спеціальні нагороди
Григорій Бакланов — заслужений артист України
Особливий момент вечора — нагородження Григорія Бакланова званням заслуженого артиста України. Він зіграв головну роль у фільмі «Довженко», зйомки якого завершилися минулого року. Григорій зізнався, що знав про присвоєння звання раніше, але тільки тепер, тримаючи в руках указ президента, по-справжньому усвідомив, що він «заслужений». В його словах звучала і радість, і відповідальність, і розуміння того, наскільки важливо зберігати пам’ять про велике українське кіно.
Відзнака Мстислава Чернова
Мстислав Чернов, відомий документаліст, отримав орден Ярослава Мудрого V ступеня. На церемонію він прибути не зміг, і нагороду за нього прийняв Олександр Бабенко. Такі відзнаки показують, що українське документальне кіно сьогодні — це не просто хроніка подій, а потужний інструмент збереження пам’яті та формування історичної правди.
Спеціальні номінації
Укрінформ запровадив спеціальну номінацію «Вибір Укрінформу», яку отримав Артем Рижиков за документальний фільм «Простий солдат». Громадське радіо відзначило Марію Головацьку за стрічку «Справа Артиста. Сергій Лифар» — за сміливе дослідження постаті митця крізь оптику історичної пам’яті та української ідентичності.
Юрій Дунай отримав спеціальну відзнаку «За експеримент та пошук особистої інтонації» за художній фільм «Втомлені». Це теж дуже важлива номінація — вона показує, що українське кіно не боїться експериментувати, шукати нові форми, ризикувати.
Про премію Параджанова
Премію імені Сергія Параджанова заснували минулого року до 100-річчя легендарного режисера. Перше нагородження відбулося 9 січня 2025 року — саме в день, коли йому мало виповнитися сто років. Це не просто дата в календарі, це символ того, що велике мистецтво живе вічно і надихає нові покоління.
Вечір підтримали Держкіно України, Міністерство культури, Національна академія мистецтв та продюсерська агенція «Спільна перемога». Коли виходиш із Будинку кіно на вечірню вулицю Саксаганського, де гуляють кияни, грають вуличні музиканти, світяться вітрини кафе, відчуваєш особливу гордість. Наше місто, наша країна, наше кіно — всі ми разом пишемо історію, яку колись вивчатимуть наступні покоління. І вона буде не тільки про складнощі та виклики, а й про творчість, мужність та незламність духу.
