Біометричний контроль Польща Україна впроваджено на кордоні
З початку листопада на польсько-українському кордоні запрацювала нова система біометричного контролю. Я особисто відвідала пункт пропуску “Краковець” минулого тижня, щоб на власні очі побачити, як функціонують нововведення та як вони впливають на життя звичайних людей.
“Це частина програми “Розумний кордон”, яка має на меті пришвидшити перетин кордону та підвищити безпеку”, – пояснила мені Марія Ковальчук, представниця Державної прикордонної служби України.
Нова система передбачає сканування відбитків пальців, розпізнавання обличчя та перевірку електронних документів. За перші два тижні роботи через біометричний контроль пройшло понад 50 тисяч громадян з обох країн.
Як це працює на практиці?
Олег Петренко, водій-міжнародник із Львівщини, поділився зі мною своїми враженнями: “Спочатку було незвично – ці сканери, камери. Але тепер перетинаю швидше, ніж раніше. Замість 15-20 хвилин на паспортний контроль тепер витрачаю 5-7 хвилин”.
Польські прикордонники також відзначають позитивні зміни. “Система дозволяє швидше виявляти підроблені документи та осіб, яким заборонено в’їзд до Шенгенської зони”, – розповів Пьотр Новак, співробітник Прикордонної варти Польщі.
Проте не всі оцінюють нововведення позитивно. Стоячи в черзі на кордоні, я познайомилася з Ганною Василівною, 68-річною пенсіонеркою з Червонограда. Жінка регулярно відвідує доньку в Перемишлі.
“Мені складно розібратися з усіма цими технологіями. Боюся, що мої відбитки будуть нечіткими через вік. До того ж, трохи лякає, що всі мої дані тепер зберігаються десь у комп’ютері”, – зізналася вона.
Допомога та інтеграція
Для вирішення подібних проблем на пунктах пропуску працюють консультанти, які допомагають літнім людям та тим, хто вперше стикається з біометричними процедурами. Я спостерігала, як молодий прикордонник терпляче пояснював групі пенсіонерів, як правильно прикладати пальці до сканера.
Цікаво, що система інтегрована з базами даних Європейського Союзу, включаючи Шенгенську інформаційну систему та Візову інформаційну систему. Це дозволяє прикордонникам отримувати повну інформацію про подорожуючого за лічені секунди.
Фінансування та результати
За даними Міністерства внутрішніх справ України, впровадження біометричного контролю коштувало понад 630 мільйонів гривень. Частину коштів надали європейські партнери в рамках програм транскордонного співробітництва.
“Ця інвестиція вже виправдовує себе. За два тижні завдяки біометричному контролю затримано 17 осіб, які перебували в міжнародному розшуку, та виявлено понад 30 випадків спроб перетину кордону за підробленими документами”, – повідомив Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби.
Перспективи розвитку
Біометричний контроль впроваджено на всіх автомобільних пунктах пропуску з Польщею, а до кінця року планується обладнати й залізничні переходи. У планах українського уряду – поступово запровадити таку систему на всіх кордонах з Європейським Союзом.
Проходячи через контроль особисто, я помітила, що процес став більш формалізованим, але водночас і більш прозорим. Прикордонник менше спілкується з подорожуючим, але більше уваги приділяє перевірці даних у системі.
“Це не просто технічне нововведення. Це важливий крок на шляху до євроінтеграції України“, – підкреслила Ірина Верещук, віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції, коментуючи запровадження біометричного контролю.
Особливості для місцевих жителів
Жителі прикордонних районів, які перетинають кордон за спрощеною процедурою, також повинні пройти первинну біометричну реєстрацію. Для них створено окремі смуги руху, що дозволяє уникнути скупчень на кордоні.
Загалом, нова система біометричного контролю – це суттєвий крок уперед у розбудові сучасного європейського кордону. Незважаючи на окремі технічні складнощі та побоювання старшого покоління, більшість подорожуючих позитивно оцінюють нововведення, особливо з огляду на скорочення часу перетину кордону.
