Вранішній Київ. На годиннику лише сьома, а на проспекті Перемоги вже вишикувалась черга з автомобілів. Сотні киян поспішають на роботу. Для більшості з них цей ритм повториться п’ять днів поспіль. Але чи може бути інакше?
Останнім часом у світі активно обговорюють перехід на чотириденний робочий тиждень. Кілька днів тому я зустріла Марину, керівницю відділу маркетингу в IT-компанії на Подолі. Її команда вже пів року працює за новим графіком.
“Спочатку було страшно, – зізнається Марина, поправляючи окуляри. – Ми боялися, що не встигатимемо виконувати всі завдання. Але результати перевершили очікування. Продуктивність зросла, а співробітники стали щасливішими”.
Ця історія змусила мене замислитись: наскільки Київ готовий до такої зміни? Я вирішила дослідити це питання глибше.
Перші кроки до нового формату
У світі експерименти з чотириденним робочим тижнем вже показали обнадійливі результати. Ісландія, Нова Зеландія, Іспанія – у цих країнах такий формат значно підвищив задоволеність працівників та знизив рівень вигорання.
В Україні зміни відбуваються повільніше. Однак у Києві вже є компанії, які наважились на експеримент. Серед них – IT-бізнес, креативні агенції та стартапи.
“Минулого року ми перейшли на чотириденку,” – розповідає Олег Петренко, співзасновник дизайн-студії на Печерську. – “Коли працюєш у креативній сфері, якість думок важливіша за кількість годин. Додатковий вихідний дозволяє команді відпочити та набратися свіжих ідей”.
Цікаво, що навіть деякі державні установи розглядають можливість зміни графіку. У Дарницькій районній адміністрації пілотний проект запустили для відділу благоустрою. Результати поки що оцінюють.
Виклики великого міста
Проте перехід на чотириденний тиждень у Києві стикається з унікальними викликами. Міський ритм, транспортне навантаження, сфера послуг – усе це потребуватиме адаптації.
“У звичайний робочий день на дорогу до офісу в центрі з Троєщини я витрачаю годину-півтори, – ділиться Андрій, працівник банку. – Якби працював чотири дні, економія часу була б значною. Це майже додатковий вихідний щомісяця лише на дорозі”.
Для київського транспорту зміна робочого графіку могла б стати рішенням проблеми заторів. Ярослав Євтушенко, експерт з міської мобільності, вважає: “Розподіл транспортних потоків – це ключ до комфортного міста. Чотириденний тиждень може зменшити пікові навантаження на інфраструктуру”.
Та не всі сектори економіки можуть собі це дозволити. Сфера обслуговування, роздрібна торгівля, медицина потребують постійної присутності працівників.
“У нашій пекарні на Оболоні неможливо працювати чотири дні, – зауважує Катерина, власниця невеликої мережі пекарень. – Клієнти чекають свіжої випічки щодня. Ми могли б запровадити змінний графік, але повністю перейти на чотириденку – нереально”.
Психологічний аспект та якість життя
Олена Мартиненко, психологиня з центру ментального здоров’я на Львівській площі, працює з клієнтами, які страждають від професійного вигорання:
“Багато киян живуть у режимі постійного стресу. Додатковий вихідний – це можливість проводити більше часу з рідними, займатися спортом, відвідувати культурні події. Для психологічного здоров’я це безцінно”.
З нею погоджується й Тарас, 35-річний програміст з Солом’янки, який вже рік працює чотири дні на тиждень: “У п’ятницю я забираю дітей з садочка раніше. Ми йдемо до парку Відрадний або в Мамаєву Слободу. Ці моменти безцінні”.
Цікаво, що додатковий вихідний може пожвавити культурне життя міста. Директорка невеликої галереї на Андріївському узвозі поділилася спостереженням: “П’ятниця стала для нас другою суботою. Відвідувачів значно більше, особливо з обіду”.
Економічний вимір
Критики ідеї чотириденного тижня найчастіше згадують економічні ризики. Чи не постраждає продуктивність? Чи зможуть компанії зберегти конкурентоспроможність?
Іван Коваленко, економіст Київської школи економіки, має оптимістичний погляд: “Досвід інших країн показує, що скорочення робочого тижня не призводить до падіння ВВП. Навпаки, відпочилі працівники роблять менше помилок і генерують більше цінних ідей”.
Проте перехід потребує значних змін у робочих процесах. Компанії мають оптимізувати внутрішні комунікації, скоротити кількість нарад, автоматизувати рутинні процеси.
“Ми запровадили правило: жодних зустрічей у четвер після обіду, – розповідає Максим, керівник IT-відділу компанії з офісом біля Либідської. – Це дозволяє команді закрити всі питання до п’ятниці та спокійно піти на вихідні”.
Місто для життя, а не лише для роботи
Чотириденний робочий тиждень – це не лише про працю, а й про зміну ставлення до часу та простору. Для Києва це може стати поштовхом до розвитку інфраструктури дозвілля, культурних ініціатив, спортивних можливостей.
“Наше місто має величезний потенціал для якісного відпочинку, – вважає Ганна Бондаренко, організаторка міських екскурсій. – Труханів острів, парк Феофанія, Експоцентр України, численні музеї – кияни часто не мають часу насолоджуватися цими місцями через постійну зайнятість”.
Додатковий вихідний може змінити й характер споживання в місті. Люди отримають більше можливостей підтримувати локальні бізнеси, відвідувати фермерські ринки, як-от на Житньому ринку чи Бессарабці, проводити час у місцевих кав’ярнях та ресторанах.
Що далі?
Повний перехід Києва на чотириденний робочий тиждень – справа не одного року. Потрібні зміни в законодавстві, готовність бізнесу, адаптація міської інфраструктури.
Проте перші кроки вже зроблено. Окремі компанії експериментують з новим форматом, а працівники все частіше замислюються про баланс між роботою та особистим життям.
“Майбутнє – за гнучкими форматами праці, – переконаний Володимир Ковальчук, HR-директор великої компанії з офісом на Лівобережній. – Не обов’язково це буде саме чотириденний тиждень. Можливо, це буде комбінація віддаленої роботи, гнучкого графіку та скороченого тижня”.
Київ поступово змінюється, і, можливо, незабаром фраза “На годиннику лише сьома, а на проспекті Перемоги вже вишикувалась черга з автомобілів” стане лише спогадом про минуле. Місто має шанс стати не лише діловим, але й по-справжньому комфортним для життя.
А що думаєте ви? Чи готові перейти на чотириденний робочий тиждень?
