День жалоби Київ 29 серпня: як місто вшанує жертв обстрілу

Романенко Олена
Автор:
Романенко Олена - Редакторка рубрики «Життя Києва»
4 хв читання

День жалоби Київ 29 серпня: як місто вшанує жертв обстрілу

Сьогодні Київ огорнутий скорботою. Чорні стрічки на державних прапорах, приспущені знамена та скасовані розважальні заходи – столиця вшановує пам’ять загиблих під час вчорашнього ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит».

Прокинувшись зранку, я помітила незвичну тишу на вулицях Печерська. Зазвичай жвавий район сьогодні притих. Біля метро «Арсенальна» люди йшли мовчки, багато хто ніс квіти. Кияни прямували до стихійного меморіалу, що виник біля «Охматдиту».

«Я працюю неподалік, але сьогодні не змогла просто піти на роботу, ніби нічого не сталося», – ділиться Марина Петренко, молода жінка з букетом білих хризантем. – «У мене самої двоє дітей. Коли чуєш про таке – серце розривається».

Офіційні заходи

За рішенням Київської міської державної адміністрації, 29 серпня оголошено днем жалоби в столиці. Мер Віталій Кличко підписав відповідне розпорядження одразу після трагедії. «Ми всі в глибокій скорботі. Цей злочин проти дітей, проти людяності не має виправдання», – зазначив міський голова.

У всіх районах міста приспущено державні прапори та прапори Києва, на них додано чорні стрічки. З фасадів муніципальних будівель прибрано святкову ілюмінацію. Скасовано концерти, вистави та інші розважальні заходи, заплановані на сьогодні в комунальних закладах культури.

Вшанування пам’яті

О 9:00 в усіх храмах міста пролунали дзвони, а кияни вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. На Софійській площі зібралося близько сотні людей – медпрацівники, студенти, випадкові перехожі.

«Я йшла на роботу і почула дзвони. Зупинилася, як і всі навколо. В такі моменти відчуваєш, що ми – одне ціле, одне місто», – розповідає Олена Кравчук, вчителька київської школи №145.

Стихійний меморіал

Весь день до стихійного меморіалу біля «Охматдиту» йдуть люди. Несуть іграшки, квіти, свічки. Багато хто не стримує сліз. Серед відвідувачів – медики з інших лікарень міста, які прийшли підтримати колег.

«Ми – одна родина. Те, що сталося – біль для кожного з нас», – каже Сергій Василенко, лікар з Олександрівської лікарні, який прийшов вшанувати пам’ять загиблих колег.

Місто у скорботі

На великих екранах у центрі міста та на станціях метро транслюються повідомлення про день жалоби. Екрани з рекламою замінені на чорні полотна з написом «День жалоби».

У школах Києва сьогодні проводять спеціальні уроки, присвячені трагедії. «Ми говоримо з дітьми відверто, але дуже обережно», – пояснює психолог Оксана Литвиненко. – «Важливо, щоб діти розуміли, що відбувається, але не боялися завтрашнього дня».

Допомога постраждалим

На Майдані Незалежності та на Михайлівській площі волонтери зібрали пункти допомоги для постраждалих від обстрілу. Кияни несуть речі першої необхідності, медикаменти, дитяче харчування. Черги до пунктів донорів крові розтягнулися на кілька годин.

«Мені здається, сьогодні кожен киянин хоче хоч чимось допомогти», – каже волонтерка Ірина Степаненко. – «Це наше місто, наші діти, наша лікарня. Ми всі відчуваємо біль, але також і відповідальність – підтримати тих, хто вижив».

Вечірня церемонія

Увечері на Софійській площі відбудеться жалобна церемонія – запалювання свічок та спільна молитва за загиблими. Організатори просять приносити з собою лампадки або свічки.

«Ми повинні бути разом у цей скорботний день», – говорить отець Андрій з Михайлівського собору. – «Молитва об’єднує і дає сили жити далі».

День жалоби в Києві – це не просто офіційний захід. Це день, коли місто дихає одним подихом, коли горе об’єднує і нагадує про найважливіше – цінність кожного життя.

Поділитися цією статтею
Редакторка рубрики «Життя Києва»
Стежити:
Олена — журналістка з понад 7-річним досвідом, яка присвятила свою кар'єру висвітленню життя столиці. Вона глибоко знає, чим живуть кияни, і розповідає про важливі зміни в місті: транспортні рішення, культурні події, освітні ініціативи та історії людей, які творять Київ сьогодні. Її тексти вирізняються увагою до деталей та людяністю.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *