Естонія профінансує укриття в житлових будинках Києва
У рамках нового спільного проекту Україна-Естонія, у Києві розпочалася програма облаштування укриттів у житловому фонді. Сьогодні побував у Шевченківському районі, де стартували перші роботи з переобладнання підвальних приміщень. Міська влада спільно з естонськими партнерами планує створити мережу сучасних бомбосховищ, доступних для мешканців столиці.
“Безпека киян залишається нашим пріоритетом. Особливо у часи, коли повітряні тривоги стали частиною повсякденного життя”, – зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв під час інспекції робіт на вулиці Січових Стрільців.
Фінансування та обсяг робіт
За інформацією, яку мені вдалося отримати, Естонія виділила 3,5 мільйона євро на облаштування укриттів у житлових будинках Києва. Програма передбачає встановлення сучасних систем вентиляції, автономного електропостачання, санвузлів та місць для тривалого перебування людей.
“Наш досвід показує, що добре обладнане укриття може врятувати багато життів. Тому ми вирішили підтримати українців саме у цьому напрямку”, – прокоментував посол Естонії в Україні Каімо Кууск під час підписання меморандуму.
Важливо, що проект охоплюватиме насамперед будинки, де раніше не було належних укриттів або вони перебували у незадовільному стані. За словами представників КМДА, до кінця року планується облаштувати щонайменше 50 укриттів, які зможуть вмістити близько 5000 осіб.
Думка мешканців
Як розповіли мешканці будинку на Січових Стрільців, де вже розпочалися роботи, раніше підвал використовували як складське приміщення, а спускатися туди під час тривог було незручно й небезпечно.
“Ми просто боялися там перебувати. Темно, вогко, відсутні елементарні умови. Часто навіть залишалися в квартирах, ризикуючи життям”, – поділилася Марина Петренко, мешканка будинку.
Технічні особливості проекту
За проектом, нові укриття матимуть не лише необхідне технічне оснащення, але й забезпечуватимуть комфортні умови перебування: зони відпочинку, місця для дітей, запаси питної води та засоби першої допомоги.
У Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА зазначають, що одним із важливих аспектів проекту є створення доступного середовища. Всі укриття обладнуватимуть пандусами та спеціальними місцями для людей з інвалідністю.
“Це не просто ремонт підвалів. Ми створюємо повноцінні захисні споруди, які відповідатимуть сучасним нормам безпеки”, – зауважив директор департаменту Дмитро Науменко.
Спеціалісти з Естонії також проведуть серію тренінгів для управителів багатоквартирних будинків щодо належного обслуговування укриттів та дій у надзвичайних ситуаціях.
Відгуки громади
Мешканці столиці позитивно оцінюють ініціативу, особливо ті, хто проживає у старих будинках, де питання укриттів стояло найгостріше.
“Це величезний крок уперед. Тепер не доведеться бігти через дорогу до метро під час тривоги”, – поділився Олександр Ковальчук, голова ОСББ одного з будинків, що увійшли до програми.
Перспективи розширення програми
Попередні дослідження показали, що понад 30% житлових будинків у Києві мають підвальні приміщення, які можна переобладнати під укриття за відносно невеликі кошти. Решта будинків потребує більш серйозних інвестицій або будівництва додаткових споруд.
Естонські фахівці вже розробили типові проекти укриттів для різних видів будинків, що значно прискорить процес реалізації програми та оптимізує витрати.
За прогнозами КМДА, якщо проект виявиться успішним, подібну практику можуть запровадити й в інших містах України. Крім того, розглядається можливість залучення додаткових міжнародних партнерів для розширення програми.
Міжнародна співпраця
Окрім Естонії, до фінансування українських укриттів долучилися також Латвія та Литва, які планують виділити додаткові кошти наступного року.
“Співпраця між країнами Балтії та Україною у сфері цивільного захисту триває вже не перший рік. Але зараз вона набула особливого значення”, – зазначив радник мера Києва з питань безпеки Роман Ткачук.
Важливо, що естонські партнери також допомагатимуть з моніторингом ефективності використання коштів та якості виконання робіт, що має забезпечити прозорість проекту та його високу результативність.
