Останніми днями в інформаційному просторі активно поширюється відео, де нібито українські військові планують атаки на нафтопереробні заводи в Європі. Як журналістка, що понад 7 років висвітлює суспільно-політичні події, я вважаю важливим розібратися в цій ситуації, адже подібні інформаційні операції можуть серйозно вплинути на сприйняття України нашими партнерами.
Відео, яке з’явилося в мережі минулого тижня, демонструє групу людей у військовій формі, які розглядають карту з позначками європейських НПЗ та обговорюють плани ударів по них. Проте фактчекери вже виявили численні невідповідності, що вказують на постановочний характер ролика.
“Ми бачимо чергову спробу дискредитувати Україну в очах міжнародних партнерів. Цей відеоматеріал створений за типовими лекалами російської пропаганди”, – пояснив Олег Петренко, експерт Центру протидії дезінформації.
Ознаки підробки
Перша підозріла деталь – нереалістично висока якість звуку. У справжніх зйомках такого характеру зазвичай складно чітко розібрати розмову, особливо коли говорять кілька осіб одночасно. Тут же діалог звучить як у професійно озвученому фільмі.
На відео помітні також стратегічні неточності. Учасники “наради” обговорюють об’єкти, атака на які суперечила б інтересам України та її євроінтеграційним прагненням. Карта, яку вони використовують, містить застарілі позначення, що не відповідають реальним локаціям деяких згаданих об’єктів.
Мешканка Києва Марина Степанюк, яка працює в ІТ-сфері та регулярно аналізує підроблені відео, поділилася своїм спостереженням: “Якщо уважно придивитися до рухів губ ‘військових’, помітно, що вони не завжди синхронізовані зі словами. Це типова ознака відеоманіпуляції”.
Політичний контекст
Цікаво, що оприлюднення цього фейку збіглося з періодом важливих переговорів щодо нової військової допомоги Україні від європейських партнерів. Такий збіг навряд чи є випадковим.
Фахівці Інституту масової інформації підкреслюють, що це не перша спроба Росії поширити наратив про “українську загрозу” для Європи. Подібні інформаційні атаки були зафіксовані й раніше, особливо перед важливими політичними рішеннями щодо підтримки України.
Нагадаємо, минулого місяця схожа кампанія розгорнулась у соціальних мережах, коли поширювались фейкові повідомлення про нібито українських військових, які планували диверсії на території Польщі.
Реакція суспільства
Вчора на Хрещатику я зустріла групу студентів, які обговорювали це відео. Приємно вразив їхній критичний підхід. “Ми вже навчилися розпізнавати такі фейки, – сказав Олександр, студент факультету журналістики КНУ. – Важливо перевіряти джерела та аналізувати, кому вигідне поширення такої інформації”.
Для нас, киян, які щодня живуть під загрозою ракетних ударів, особливо важливо не піддаватися на інформаційні провокації та зберігати критичне мислення. Водночас не варто недооцінювати вплив таких фейків на міжнародну аудиторію, особливо ту, яка не має прямого доступу до українського контексту.
Офіційна позиція
Представники Міністерства оборони України вже офіційно спростували інформацію з відео, назвавши його “грубою підробкою та елементом інформаційно-психологічної операції Російської Федерації”.
Висновки
Як показує досвід попередніх років, подібні інформаційні атаки часто бувають передвісниками реальних провокацій з боку Росії. Тому важливо не лише спростовувати фейки, але й бути готовими до можливого загострення ситуації на фронті чи в інформаційному просторі.
Залишаючись пильними та інформаційно грамотними, ми можемо ефективно протидіяти таким спробам дискредитації України та зберігати довіру наших міжнародних партнерів.
