В останні місяці кияни все частіше стикаються з новим викликом інформаційної безпеки. Мережею блискавично поширюються відеоролики, де нібито військові чи представники влади заявляють про нові хвилі мобілізації з надзвичайно жорсткими методами. Провівши власне розслідування, наша редакція виявила: більшість таких матеріалів — глибокі фейки, створені за допомогою штучного інтелекту.
“Минулого тижня отримав у месенджері відео, де начебто голова КМДА оголошує про створення мобільних груп, які ходитимуть по квартирах і забиратимуть чоловіків просто з дому. Спочатку повірив, бо якість була майже ідеальною”, — розповідає Олександр, 29-річний мешканець Оболонського району.
За інформацією Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, лише за останній місяць виявлено понад 40 подібних підробок, орієнтованих саме на киян. Експерти відзначають тривожну тенденцію: штучний інтелект дозволяє створювати настільки реалістичні фейки, що навіть досвідчені користувачі можуть не помітити підробку.
Анатомія дезінформації
“Сучасні інструменти генерації контенту дозволяють буквально за годину створити переконливе відео з будь-яким публічним діячем”, — пояснює Марина Соколова, експертка з кібербезпеки. “Достатньо мати кілька хвилин оригінального відео та аудіозапису голосу цієї людини”.
Департамент кіберполіції Національної поліції України зафіксував, що більшість таких фейків мають російське походження і генеруються системно. Вони націлені на конкретні райони Києва, де проживає більше чоловіків призовного віку.
“Ми бачимо чітку географічну таргетизацію — спочатку атакують один район Києва, потім інший. Часто такі кампанії передують реальним важливим подіям у місті”, — коментує представник департаменту Андрій Лисенко.
Як розпізнати фейк
Столична влада закликає киян критично оцінювати інформацію, особливо якщо вона викликає сильні емоції. Основні ознаки глибоких фейків:
– Неприродні рухи губ, очей або мімічних м’язів
– Дивні переходи між частинами обличчя
– Невідповідність тону голосу та емоцій
– Відсутність підтвердження інформації на офіційних ресурсах КМДА та інших державних органів
“Навіть коли відео виглядає реалістичним, завжди перевіряйте інформацію на офіційних каналах. Жодне важливе рішення щодо мобілізації не буде оголошене лише через соціальні мережі”, — наголошує речник КМДА.
Хто створює і навіщо
За даними Служби безпеки України, за більшістю глибоких фейків стоять спеціалізовані підрозділи російських спецслужб. Метою таких кампаній є створення панічних настроїв серед населення та підрив довіри до української влади.
“Противник використовує найсучасніші технології для дестабілізації ситуації всередині країни. Особливо цінною мішенню є Київ — не лише як столиця, але й як місто з високим рівнем цифрової грамотності”, — пояснює аналітик СБУ, який побажав залишитися анонімним з міркувань безпеки.
Бізнес-консультант Тарас Прокопенко додає: “Такі інформаційні атаки мають економічний ефект. Після кожної хвилі фейків про мобілізацію ми спостерігаємо скорочення ділової активності в столиці на 10-15% протягом кількох днів”.
Технологічна протидія
Київська IT-спільнота активно долучилася до боротьби з дезінформацією. Команда розробників з Київського політехнічного інституту створила програму, яка автоматично аналізує відео на предмет ознак штучного походження.
“Наш інструмент вже виявив понад 120 глибоких фейків з точністю 94%. Ми плануємо зробити його доступним для всіх киян найближчим часом”, — розповідає керівник проекту Віталій Денисенко.
Муніципальна влада у співпраці з Міністерством цифрової трансформації запустила освітню кампанію “Не вір своїм очам“, спрямовану на підвищення обізнаності громадян щодо небезпеки глибоких фейків.
Що робити, якщо ви виявили фейк
Експерти радять киянам дотримуватися простих правил:
1. Не поширюйте сумнівний контент, навіть щоб запитати друзів про його достовірність
2. Повідомляйте про підозрілі матеріали на спеціальну гарячу лінію: 0800-50-52-32
3. Використовуйте офіційні джерела інформації: сайт КМДА, канали Міністерства оборони та СБУ
4. Встановіть додаток “Дія”, де публікуються всі офіційні оголошення щодо мобілізації
“Найкраща зброя проти дезінформації — критичне мислення та перевірка фактів. Паніка — саме те, чого прагне ворог”, — підсумовує речник СБУ.
Як повідомляють експерти, темпи створення фейків не знижуються, а технології стають все досконалішими. Тому київська громада повинна бути особливо пильною щодо інформаційного простору навколо теми мобілізації та безпеки міста.
Будьте пильними та довіряйте лише перевіреним джерелам інформації. Кібербезпека починається з кожного з нас.
