Європарламент вимагає гарантії НАТО для України та репарацій
Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій закликав надати Україні гарантії безпеки від НАТО та змусити Росію виплатити репарації за війну. Документ підтримали 425 євродепутатів, проти виступили 131, ще 63 утрималися.
Минулого тижня я була присутня на брифінгу в Українському домі, де експерти обговорювали питання міжнародної підтримки. Чітко відчувалася одна думка – Європа все більше усвідомлює, що безпека континенту неможлива без надійного захисту України.
“Тільки членство в НАТО може гарантувати, що агресія не повториться”, – поділився зі мною Олександр Чернов, аналітик з питань міжнародної політики, який брав участь в обговоренні.
Шлях України до НАТО
У резолюції Європарламент закликає країни-члени НАТО чітко визначити шлях України до Альянсу та надати нашій країні запрошення, щойно для цього будуть виконані необхідні умови та досягнута згода союзників.
Документ підкреслює важливість створення необхідних механізмів для використання заморожених російських активів для відбудови України та виплати репарацій. За останніми оцінками, які озвучувалися на Київському економічному форумі, сума заморожених активів РФ на Заході сягає майже 300 млрд доларів.
Прогулюючись вчора Хрещатиком, я зупинилася поговорити з Мариною Петренко, волонтеркою, яка допомагає родинам військових. Її думка була емоційною, але чіткою: “Гарантії безпеки – це добре, але нам потрібна впевненість у майбутньому. А це може дати лише членство в НАТО”.
Санкції та протидія дезінформації
Окрім цього, Європарламент наполягає на необхідності запровадити додаткові санкції проти Росії та Білорусі, посилити контроль за їх дотриманням, а також боротися зі спробами обходу обмежень.
“Санкції працюють, але повільно. Ми бачимо, як російська економіка починає відчувати реальні проблеми, але для справжнього ефекту потрібно перекрити всі шляхи обходу”, – пояснив мені Віктор Савченко, економіст з Інституту стратегічних досліджень, під час нашої розмови в кав’ярні на Подолі.
Євродепутати також висловили занепокоєння зростанням активності проросійських пропагандистів у країнах ЄС та закликали протидіяти дезінформації. На власному досвіді журналістки можу підтвердити – інформаційний простір став ще одним фронтом, де точиться запекла боротьба.
Реакція українців
Представники Ради ветеранів Києва, з якими я спілкувалася минулого місяця в Парку Слави, одностайно підтримують таку позицію Європарламенту. “Ми боремося не лише за своє майбутнє, а й за безпеку всієї Європи. Час це визнати і діяти відповідно”, – сказав мені Андрій Павлович, ветеран з Деснянського району.
Європарламент засудив нещодавні масовані ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах, назвавши їх воєнними злочинами. Кияни, які пережили минулу зиму з відключеннями світла та опалення, як ніхто розуміють важливість цього визнання.
Вчора на Майдані Незалежності я зустріла групу студентів, які збирали підписи на підтримку вступу України до НАТО. Дмитро, студент-міжнародник, поділився своїми думками: “Рішення Європарламенту – це важливий символічний крок. Але нам потрібні конкретні дії, а не лише слова”.
Значення резолюції
Важливо зазначити, що резолюція Європарламенту має рекомендаційний характер і не є обов’язковою для виконання країнами ЄС. Проте такі документи формують політичний клімат і часто стають основою для майбутніх рішень.
Як людина, яка щодня бачить наслідки війни на вулицях Києва, в очах переселенців та родин військових, можу сказати – підтримка Європи надзвичайно важлива. Але найважливіше, щоб слова перетворювалися на дії, а резолюції – на конкретну допомогу.
