Інклюзивний простір у Києві
Минулої неділі на Хрещатику було незвично тихо. Головна вулиця столиці, яка зазвичай наповнена гуркотом транспорту, перетворилася на простір для всіх – без бар’єрів та обмежень. Саме тут розгорнулася подія «М’яке місто», покликана продемонструвати, яким може бути інклюзивний Київ.
Попри ранню годину, біля Майдану Незалежності вже збиралися кияни різного віку. Молоді мами з візочками, люди поважного віку, відвідувачі на інвалідних візках – усі вони прийшли, щоб долучитися до створення нового бачення міського простору.
«Я вперше можу вільно проїхати Хрещатиком без сторонньої допомоги», – ділиться враженнями Марія Петренко, яка пересувається на візку. Її очі світяться, коли вона розповідає, як часто стикається з недоступністю багатьох локацій у Києві. «Сьогодні я нарешті відчуваю себе повноцінною частиною міської спільноти».
Організація та доступність
Організатори події – ГО «Київ для всіх» та Департамент соціальної політики КМДА – подбали про те, щоб кожен елемент заходу був доступний для людей з різними потребами. Тактильна плитка для незрячих, сурдопереклад на головній сцені, пандуси та низькі столики для майстер-класів – усе це створювало відчуття справді інклюзивного простору.
Олександр Марченко, архітектор та урбаніст, проводив екскурсію «Київ очима різних людей». «Інклюзивність – це не просто пандуси та широкі двері. Це філософія проектування, яка враховує потреби абсолютно всіх мешканців», – пояснював він групі зацікавлених слухачів біля фонтану на Майдані.
Інтерактивний досвід
У центрі події розташувалася інтерактивна інсталяція «Місто можливостей», де кожен міг спробувати пересуватися містом з різними обмеженнями – із заплющеними очима, на візку чи з імітацією вади слуху. Діти та дорослі з захопленням долучалися до експерименту, який дозволяв буквально поставити себе на місце іншої людини.
«Я ніколи не замислювався, наскільки складно орієнтуватися в місті, коли не бачиш», – зізнається Андрій, батько двох дітей, після проходження лабіринту із зав’язаними очима. «Тепер інакше дивитимуся на проблеми доступності».
Мистецтво без обмежень
Особливо зворушливою була виставка мистецьких робіт вихованців інклюзивних студій Києва. Картини, створені дітьми з особливими освітніми потребами, розповідали про їхнє бачення ідеального міста – яскравого, дружнього, без бар’єрів та відторгнення.
«Ці діти бачать світ інакше, і їхній погляд надзвичайно цінний для формування справді інклюзивного середовища», – розповідає Наталія Кравченко, керівниця студії «Різні та рівні» на Подолі. «Коли ми даємо їм можливість висловитися через мистецтво, вони показують нам шлях до більш справедливого суспільства».
Дискусії та практичні рішення
Попри святкову атмосферу, організатори не оминали увагою і проблемні питання. На панельній дискусії «Київ для всіх: від концепції до реалізації» представники міської влади, громадських організацій та бізнесу обговорювали конкретні кроки для покращення інклюзивності міського простору.
«За останні три роки ми адаптували понад 200 об’єктів міської інфраструктури, але цього недостатньо», – визнав Віталій Коваленко, представник КМДА. «Наше завдання – зробити так, щоб інклюзивний дизайн став стандартом, а не винятком для Києва».
Його слова підтвердила Ірина Васильєва з ГО «Доступно.UA»: «Щодня ми отримуємо десятки звернень від киян, які не можуть потрапити до важливих закладів – від поліклінік до театрів. Інклюзія – це не лише про фізичну доступність, а й про ставлення суспільства».
Технологічні рішення
На локації «Технології без обмежень» відвідувачі могли ознайомитися з новітніми розробками українських стартапів, спрямованими на покращення життя людей з інвалідністю. Особливу увагу привертав проект Sense.City – мобільний додаток, який допомагає незрячим людям орієнтуватися в місті за допомогою аудіо-підказок та вібрацій.
«Наша команда розробила систему маячків, які встановлюються на основних об’єктах міської інфраструктури та комунікують із додатком», – пояснював Максим Шевченко, засновник проекту. «Зараз ми тестуємо систему в районі Контрактової площі, а наступного року плануємо охопити весь центр міста».
Святкова програма та завершення
До вечора атмосфера на Хрещатику ставала дедалі більш святковою. На головній сцені виступали інклюзивні творчі колективи – хор жестової пісні «Руки, що співають», інклюзивний театр «Без обмежень» та танцювальний ансамбль «Крила», де партнерами виступали танцюристи на візках та без інвалідності.
«Коли я вперше прийшла до танцювального гуртка, думала, що це просто реабілітація», – розповідає Олена Коваль, учасниця «Крил». «А зараз ми виступаємо на головній вулиці Києва, і люди аплодують не з жалю, а тому що їм справді подобається наш танець».
Завершилася подія символічним флешмобом «Коло єдності», коли сотні киян взялися за руки, утворивши живе коло на Майдані Незалежності. «Це наше спільне місто, і ми всі маємо право почуватися в ньому комфортно», – лунало зі сцени.
Розходячись, відвідувачі забирали з собою не лише інформаційні матеріали та сувеніри, а й нове розуміння того, яким має бути сучасний Київ – місто, де кожен може реалізувати свій потенціал незалежно від фізичних чи ментальних особливостей.
«М’яке місто» на Хрещатику – це не просто одноденна акція, а частина більшої програми «Інклюзія у Києві 2024», яка передбачає системні зміни в міському просторі та свідомості киян. І судячи з емоцій учасників, ці зміни вже почалися.
