Сьогодні вранці, попиваючи каву в кав’ярні на Подолі, почула розмову двох підприємців. Один з них, власник невеликого онлайн-магазину, занепокоєно говорив про можливе запровадження ПДВ для ФОПів. Другий, розводячи руками, питав: “А взагалі хтось розуміє, що там у Раді відбувається?”
Це питання зараз турбує багатьох киян. Адже те, що відбувається між президентом і парламентом, безпосередньо впливає на гаманець кожного з нас.
Від монобільшості до конфлікту
У 2019 році здавалося, що політична система працюватиме як годинник. Партія “Слуга народу” вперше в історії незалежної України сформувала монобільшість у Верховній Раді. Володимир Зеленський мав усі важелі для реалізації своїх ініціатив. Але життя, як завжди, внесло свої корективи.
Сім років – це довгий термін у політиці. Чотири з них Україна живе у стані повномасштабної війни. За цей час монобільшість розсипалася. Депутати, які колись беззаперечно підтримували президента, тепер відкрито бунтують. І найгірше – блокують ухвалення законів, від яких залежить фінансова стабільність країни.
Кредит від МВФ: умови і перешкоди
Марина Ковальчук, економістка з Печерська, пояснює ситуацію простою мовою: “Уявіть, що ви домовилися з банком про кредит. Але щоб його отримати, потрібні підписи всіх членів родини. А вони раптом відмовляються підписувати документи”. Саме це зараз відбувається з кредитом від Міжнародного валютного фонду.
МВФ готовий надати Україні 8,1 мільярда доларів. Це величезні гроші, які могли б підтримати економіку, забезпечити виплату зарплат бюджетникам, пенсій. Але є умови. І ці умови парламент не поспішає виконувати.
Спірні закони
Про які саме закони йдеться? По-перше, скасування пільг на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Для багатьох киян це чутлива тема. Олена Сидоренко, мама двох дітей з Оболоні, регулярно замовляє дитячий одяг з-за кордону. “Якщо введуть мито, це стане значно дорожче”, – каже вона.
По-друге, так званий податок на OLX – оподаткування доходів від цифрових платформ. Тисячі киян підробляють, продаючи речі онлайн. Для когось це додатковий заробіток, для інших – основне джерело доходу.
По-третє, закріплення п’ятивідсоткового військового збору на постійній основі, навіть після завершення війни. Це викликає найбільше обурення. Люди готові платити під час війни, але чому це має продовжуватися потім?
І нарешті, запровадження ПДВ для ФОПів. Ця норма зачіпає сотні тисяч дрібних підприємців по всій Україні, включно з Києвом.
Реакція бізнесу
Ігор Мельник, власник невеликої IT-компанії на Печерську, відверто каже: “Ми й так ледве тримаємося на плаву. Якщо ще й ПДВ додадуть, доведеться або підвищувати ціни, або скорочувати людей”. Таких історій можна почути безліч у київських коворкінгах і бізнес-центрах.
Позиція депутатів
Олексій Мовчан, народний депутат від “Слуги народу”, у програмі на Радіо Свобода зазначив: уряд просто погано комунікував з парламентом. Такі складні рішення не можна приймати з кандачка. Депутати їдуть у округи, спілкуються з людьми, чують їхні проблеми. А потім їм кажуть: голосуйте швидко, інакше буде фінансова криза.
Юлія Сірко з партії “Голос” ще категоричніша. Вона вважає, що уряд узагалі не мав права обіцяти МВФ те, що парламент не готовий підтримати. “Пообіцяли те, що ніколи не може бути прохідним”, – сказала депутатка.
Що кажуть звичайні люди
У центрі міста, на Хрещатику, зустріла Віктора Петровича, пенсіонера. Він стурбовано запитує: “А що буде, якщо МВФ не дасть гроші? Пенсії платитимуть?” Це питання хвилює мільйони українців.
Експерти попереджають: якщо кредит не надійдуть, може настати серйозна фінансова криза. Держава потребує цих коштів для покриття дефіциту бюджету. За інформацією Bloomberg, МВФ встановив дедлайн до кінця березня.
Реальна загроза чи тиск?
Але чи настільки критична ситуація насправді? Деякі економісти вважають, що уряд штучно нагнітає паніку, щоб тиснути на депутатів. Інші переконані: загроза реальна, і зволікання може коштувати дуже дорого.
Тетяна Іваненко, аналітик з Шевченківського району, пояснює: “Проблема не лише в конкретних законах. Проблема у втраті довіри між гілками влади“. Уряд приймає рішення, не радячись з парламентом. Парламент у відповідь саботує урядові ініціативи. А страждають звичайні люди.
Парадокси фінансової війни
Ситуація парадоксальна. З одного боку, прем’єр Угорщини Віктор Орбан блокує 90 мільярдів євро від Євросоюзу. З іншого – власний парламент ставить під загрозу 8 мільярдів доларів від МВФ. Україна ніби воює сама з собою на фінансовому фронті.
Пошук виходу
У київських кав’ярнях, маршрутках, офісах люди обговорюють одне і те ж: як вийти з цього глухого кута? Хтось вважає, що депутати мають поступитися заради країни. Інші переконані: уряд повинен шукати компромісні рішення, а не тиснути ультиматумами.
Андрій Коваль, волонтер з Печерська, висловлює думку багатьох: “Ми на війні. Немає часу на політичні ігри. Треба домовлятися”. Його підтримує Оксана Литвин, вчителька з Подолу: “Коли в домі пожежа, не час сваритися, хто винен. Треба гасити вогонь”.
Проте депутати мають свої аргументи. Вони обрані людьми і мають представляти їхні інтереси. Якщо виборці проти підвищення податків, як голосувати за це? Політична відповідальність – це не порожні слова.
Що далі?
Зараз ситуація патова. Уряд наполягає на негайному ухваленні законів. Парламент вимагає часу на обговорення та пошук альтернатив. МВФ чекає на конкретні кроки. А час минає.
Що буде далі? Чи знайдуть президент і парламент компроміс? Чи отримає Україна гроші від МВФ? Відповіді на ці питання з’являться найближчими тижнями. А поки що кияни, як і всі українці, з тривогою стежать за розгортанням подій.
Одне зрозуміло точно: в умовах війни країна не може дозволити собі внутрішні конфлікти, які загрожують фінансовій стабільності. Політикам усіх рівнів варто пам’ятати: люди чекають від них не риторики, а конкретних рішень, які допоможуть вистояти і перемогти.
