Корупційна справа Міндіча Зеленський: як медіа висвітлюють

Романенко Олена
Автор:
Романенко Олена - Редакторка рубрики «Життя Києва»
4 хв читання



Корупційна справа Міндіча Зеленський: як медіа висвітлюють

Останніми днями українське інформаційне поле сколихнула новина про затримання Міндіча – близького соратника президента. Ця подія стала лакмусовим папірцем, який показує, наскільки по-різному можуть висвітлюватись одні й ті ж факти залежно від редакційної політики видання чи навіть геополітичних інтересів.

Я провела детальний аналіз того, як цю історію подають різні медіа – від західних видань до російського агітпропу. Виявилося, що тут немає однозначних інтерпретацій, а підходи до висвітлення демонструють значно більше, ніж просто інформування.

Західні медіа

Західні медіа здебільшого дотримуються нейтрального тону, наголошуючи на важливості антикорупційних розслідувань у воєнний час. The Washington Post назвав цей випадок “випробуванням для української системи правосуддя” та “сигналом для міжнародних партнерів”. Європейські видання, зокрема Deutsche Welle, підкреслюють, що боротьба з корупцією є ключовою вимогою для євроінтеграції України.

“Для України критично важливо продемонструвати, що закон діє однаково для всіх, незалежно від близькості до влади,” – пише один з оглядачів The Economist.

Українські медіа

Українські медіа розділились на кілька таборів. Одні видання подають інформацію стримано, спираючись виключно на офіційні коментарі НАБУ та САП. Інші активно залучають експертів, які намагаються прогнозувати можливі наслідки для політичного ландшафту.

Цікаво спостерігати, як деякі наші медіа-ресурси обережно підбирають формулювання. “Справа, яка може мати політичні наслідки”, “розслідування щодо особи з оточення президента” – такі обережні фрази використовуються замість прямих тверджень.

Вражає, що журналісти з Хрещатика та Інститутської часто підкреслюють процесуальні моменти, тоді як редакції на Подолі більше цікавляться потенційним впливом на рейтинги та електоральні настрої.

“Ми повинні розуміти, що за кожною гучною справою стоять реальні люди, долі яких вирішуються. І наше завдання – не створювати сенсації, а допомогти суспільству розібратися у фактах”, – поділилася зі мною колега з одного столичного видання, яка висвітлює цю тему.

Російські пропагандистські ресурси

Російські пропагандистські ресурси, як і очікувалося, використовують ситуацію для своїх наративів. Вони роздмухують справу до рівня “краху режиму” та “доказу тотальної корупції”. Характерно, що такі видання як RT та “РИА Новости” маніпулятивно поєднують факти затримання з абсолютно не пов’язаними темами – від військової допомоги до внутрішньополітичної ситуації.

Думки киян

Під час прогулянки Хрещатиком я спитала кількох перехожих, що вони думають про цю справу. Більшість киян, з якими мені вдалося поговорити, вважають розслідування позитивним сигналом.

“Якщо закон однаковий для всіх – це добре. Нехай розслідують і доводять до кінця, хоч би хто там був замішаний”, – поділилася думкою пані Марія, вчителька однієї з київських шкіл.

Водночас, розмовляючи з відвідувачами кав’ярні на Контрактовій площі, я відчула і певну втому від інформаційного галасу. “Надто багато спекуляцій і надто мало фактів”, – зауважив молодий ІТ-спеціаліст Андрій.

Інформаційне поле бою

Важливо розуміти, що справа Міндіча стала своєрідним інформаційним полем бою. Тут зіткнулися не просто факти і їх інтерпретації, а цілі світогляди та підходи до розуміння демократичних процесів.

Слідкуючи за розвитком ситуації, варто звертати увагу не лише на те, ЩО говорять медіа, але і ЯК вони це роблять. У заголовках, підборі цитат, розставленні акцентів проявляється справжня позиція видання.

Для мене особисто, як журналістки з семирічним досвідом висвітлення київських новин, ця історія стала черговим нагадуванням, наскільки важливо зберігати професійну об’єктивність і людяність, особливо коли йдеться про теми, що хвилюють суспільство.

Наш обов’язок – не посилювати інформаційний шум, а допомагати читачам розібратися у складних ситуаціях, надаючи перевірені факти та різноманітні погляди. І найголовніше – пам’ятати про презумпцію невинуватості та етичні стандарти журналістики.

Справа Міндіча, безумовно, матиме продовження, і ми продовжимо відслідковувати, як розвиватимуться події та як це відображатиметься в інформаційному просторі. А поки що я раджу читачам критично аналізувати новини та шукати факти за галасливими заголовками.


Поділитися цією статтею
Редакторка рубрики «Життя Києва»
Стежити:
Олена — журналістка з понад 7-річним досвідом, яка присвятила свою кар'єру висвітленню життя столиці. Вона глибоко знає, чим живуть кияни, і розповідає про важливі зміни в місті: транспортні рішення, культурні події, освітні ініціативи та історії людей, які творять Київ сьогодні. Її тексти вирізняються увагою до деталей та людяністю.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *