Ліквідація УПЦ МП у Києві: звинувачення в затягуванні справи
Київський окружний адміністративний суд знову відклав розгляд справи про ліквідацію Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату. Це вже третє відкладення з початку року. Що відбувається у справі, чому вона гальмується і яких наслідків це може мати для столиці та її мешканців?
Вчора я побувала на засіданні суду, де мала бути розглянута справа щодо ліквідації УПЦ МП. Зала була переповнена – представники релігійних громад, активісти та журналісти. Проте замість слухання по суті, суддя оголосив про чергове перенесення розгляду справи.
Експертна оцінка ситуації
«Це системне затягування, а не просто збіг обставин», – сказав у коментарі для нашого видання Віктор Єленський, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. За його словами, представники УПЦ МП використовують усі можливі юридичні механізми, щоб відтермінувати розгляд справи.
Вплив на життя киян
Ситуація безпосередньо впливає на життя багатьох киян. Особливо це відчутно в районах, де розташовані храми УПЦ МП, як-от на Печерську чи Подолі. Місцеві жителі розділилися у своїх поглядах.
«Я живу поруч із Лаврою все своє життя. Для мене це питання не лише релігійне, а й культурне – хто буде опікуватися нашою історичною спадщиною», – поділилася Марія Петренко, 67-річна мешканка Печерська.
Тим часом молодші кияни частіше висловлюються за зміни. «Церква має бути українською не лише за назвою. В умовах війни це питання національної безпеки», – вважає Андрій Коваленко, IT-спеціаліст з Оболоні.
Правова невизначеність
Експерти з релігієзнавства зазначають, що затягування процесу створює правову невизначеність. «Громади не розуміють свого статусу, віряни перебувають у стані невизначеності, а майнові питання залишаються неврегульованими», – пояснює релігієзнавиця Ірина Ковальчук.
Справа про ліквідацію УПЦ МП у Києві розглядається на тлі ширшого процесу змін у релігійному житті України. З 2019 року сотні парафій по всій країні перейшли до Православної церкви України, але в Києві цей процес відбувається повільніше, ніж в інших регіонах.
Майбутнє історичних святинь
Ще один аспект проблеми – майбутнє історичних храмів та монастирських комплексів. Києво-Печерська Лавра, Видубицький монастир та інші святині є не лише релігійними об’єктами, а й важливими культурними пам’ятками та туристичними локаціями.
Гуляючи вчора Андріївським узвозом, я помітила групу туристів біля Андріївської церкви. Їхній гід розповідав про складну історію храму та його значення для міста. Це нагадало мені, що київські церкви – це частина ідентичності міста, незалежно від юрисдикції.
Поточний стан та перспективи
За інформацією Міністерства культури України, в Києві налічується понад 40 храмів, які історично належали до УПЦ МП. Частина з них уже перейшла до ПЦУ, але процес далекий від завершення.
Наступне засідання суду призначено на початок грудня. Чи буде тоді ухвалене рішення, залишається під питанням. А поки мешканці Києва продовжують спостерігати за цим процесом, який, безперечно, вплине на релігійний ландшафт столиці.
