Міжнародна зустріч у Берліні
Міжнародна спільнота зробила конкретний крок у напрямку зміцнення безпеки України. Вчора у Берліні завершилась зустріч країн «коаліції доброї волі», де представники понад 50 держав погодили розробку механізмів гарантій безпеки для України.
На зустрічі були присутні високопосадовці з країн-членів НАТО, ЄС та держав Глобального Півдня. Україну представляв міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який назвав домовленості «історичним кроком».
«Це вперше, коли така кількість впливових держав зібралася з чіткою метою — розробити працюючі механізми безпеки для України. Не просто обговорення, а конкретний план дій», — заявив Кулеба журналістам після завершення зустрічі.
Німецький канцлер Олаф Шольц, який виступав господарем зустрічі, підкреслив важливість розробки системи гарантій, яка діятиме як до, так і після потенційних мирних переговорів. «Ми працюємо над тим, щоб Україна отримала надійну систему безпеки, яка не дозволить повторення агресії в майбутньому», — зазначив Шольц.
Структура безпекових гарантій
За інформацією з дипломатичних джерел, пакет гарантій включатиме кілька рівнів безпеки. Перший — військова допомога та тренування українських збройних сил. Другий — економічні механізми захисту. Третій — дипломатичні запобіжники проти агресії.
США, представлені на зустрічі радником з національної безпеки Джейком Салліваном, заявили про готовність надати Україні додаткові системи протиповітряної оборони та збільшити обсяги військово-технічної допомоги.
«Наша позиція незмінна — ми підтримуємо Україну стільки, скільки буде потрібно», — підкреслив Салліван у своєму виступі.
Великобританія, Франція та Польща оголосили про підписання двосторонніх угод з Україною щодо безпекових гарантій вже протягом найближчих місяців. Ці документи стануть частиною загальної архітектури безпеки.
Експертні оцінки
Експерти у сфері міжнародної безпеки оцінюють результати зустрічі як суттєвий прогрес. «Ці домовленості можуть стати прообразом нової системи колективної безпеки в Європі», — прокоментував ситуацію військовий аналітик Олексій Мельник з Центру Разумкова.
Водночас очільниця київського Інституту стратегічних досліджень Ольга Стефанишина вказує на виклики імплементації: «Питання в тому, наскільки швидко домовленості будуть втілені в конкретні механізми. Час грає проти України».
За словами учасників зустрічі, коаліція країн сформувала робочі групи, які протягом наступних трьох місяців мають розробити детальні плани імплементації гарантій безпеки.
«Це не просто папірці, а реальні механізми, які мають працювати на практиці», — наголосив президент Литви Гітанас Науседа.
Реакція Москви
Реакція з Москви не забарилася. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков назвав зустріч у Берліні «недружнім кроком», який «не сприятиме мирному врегулюванню».
Майбутні кроки
Київські експерти зауважують, що гарантії безпеки мають бути «з зубами» — тобто включати не лише політичні декларації, а й чіткі механізми стримування.
«Потрібні не просто обіцянки, а реальна система раннього попередження, миттєвої реакції та адекватного покарання агресора», — зазначає військовий експерт Сергій Згурець.
Наступну зустріч «коаліції доброї волі» заплановано провести у Варшаві через два місяці, де буде представлено проміжні результати роботи над системою гарантій.
Реакція українців
На Хрещатику кияни сприйняли новини з обережним оптимізмом. «Гарантії — це добре, але ми вже бачили, як працював Будапештський меморандум. Хочеться конкретики», — поділився думкою Віктор, 45-річний підприємець з Печерського району.
Україна наголошує, що жодні гарантії безпеки не замінять прагнення вступу до НАТО, який залишається стратегічною метою держави. Проте на перехідному етапі надійна система міжнародних гарантій може стати важливим елементом захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
