Вранці 20 березня Україна прокинулася від новини, яка вразила багатьох. Поліцейські провели одночасно сімдесят обшуків у медичних закладах. Йдеться про системні зловживання, які коштували державі понад сто мільйонів гривень. Ці гроші мали йти на лікування людей, а насправді осіли в чужих кишенях.
Я пам’ятаю, як минулого року розмовляла з киянкою Оленою Петрівною біля поліклініки на Борщагівці. Вона скаржилася, що їй доводиться доплачувати за послуги, які нібито безкоплатні. Тоді здавалося, що це локальна проблема одного закладу. Тепер розумію – масштаб набагато більший.
Як працювала схема
Національна поліція повідомила деталі розслідування, від яких стає моторошно. До схем були залучені керівники медзакладів, медичні директори, завідувачі відділень, лікарі та бухгалтери. Навіть посадовці місцевого рівня виявилися причетними до цього. Вони діяли узгоджено, наче добре змащений механізм.
Основний інструмент зловживань – електронна система охорони здоров’я. Фігуранти втручалися в неї, змінюючи дані на свій розсуд. Вони завищували кількість пацієнтів, вигадували складні випадки, вносили інформацію про лікування, якого ніколи не було. Декларували дороге обладнання, яке існувало лише на папері.
В одних регіонах оформлювали фіктивну паліативну допомогу без реального виїзду до хворих. В інших списували кошти на важкі неонатальні випадки, яких не існувало в природі. Окремі учасники схем нараховували собі та наближеним особам премії й надбавки за рахунок держбюджету.
Історії, які вражають
Серед фігурантів є людина, яка вже раніше реалізовувала подібні схеми. Йдеться про розкрадання сімдесяти восьми мільйонів гривень на фіктивній реабілітації пацієнтів санаторію. Здавалося б, після викриття такі люди не повинні працювати в системі охорони здоров’я. Але реальність виявилася іншою.
Мій колега, який працює в одній із київських лікарень на Оболоні, розповідав про дивні речі. У системі з’являлися пацієнти, яких ніхто з персоналу не бачив. Лікарі здивовано дивилися на звіти, де значилися процедури, які вони не проводили. Тепер стає зрозуміло, що стояло за цими дивними випадками.
Особливо болісно усвідомлювати, що пацієнтів змушували платити за послуги, які вже були оплачені державою. Уявіть собі хвору людину або її родичів, які несуть останні гроші, вірячи, що це необхідно для лікування. А насправді ці кошти просто йдуть комусь у кишеню, бо державні вже привласнені.
Масштаб операції
Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції працювали спільно з колегами з областей та оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань. Їм допомагали Міністерство охорони здоров’я та Національна служба здоров’я України. Спецоперація охопила майже всі області України одночасно.
Під час обшуків вилучили комп’ютерну техніку, сервери та носії інформації з доступом до медичних систем. Також забрали фінансово-господарську документацію, печатки, банківські картки та готівкові кошти. Це величезний обсяг доказів, які тепер доведеться опрацьовувати слідчим.
Вісімнадцять осіб отримали підозри. Їм інкримінують цілий букет статей Кримінального кодексу. Привласнення та розтрата майна, зловживання владою, службове підроблення, втручання в роботу автоматизованих систем. А ще легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом. Санкції передбачають до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Що це означає для киян
Для нас, звичайних киян, ця новина має декілька вимірів. По-перше, це пояснює, чому іноді якість медичних послуг не відповідає очікуванням. Коли гроші йдуть не на лікування, а в чиїсь кишені, страждають пацієнти.
По-друге, це викликає питання довіри до системи охорони здоров’я. Скільки ще таких схем залишилося невикритими? Чи можна бути впевненим, що в твоїй районній поліклініці все чесно? Ці питання не дають спокою багатьом киянам, з якими я спілкувалася після оприлюднення новини.
Марина з Троєщини розповіла, що тепер розуміє, чому лікар постійно відправляв її на платні аналізи в приватну лабораторію. Можливо, то була частина якоїсь схеми. Андрій з Подолу згадав, як йому нараховували кошти за реабілітацію, яку він нібито проходив, хоча насправді нічого подібного не було.
Системна проблема
Найстрашніше в цій історії – системність. Це не поодинокі випадки зловживань окремих недобросовісних лікарів. Це організовані групи, які діяли узгоджено та скоординовано. Вони створили цілі механізми незаконного збагачення за рахунок державних коштів, призначених для лікування людей.
Електронна система охорони здоров’я мала зробити медицину прозорішою та ефективнішою. Натомість вона стала інструментом для зловживань. Фігуранти навчилися маніпулювати нею так, що виявити порушення було непросто навіть спеціалістам.
У поліції зазначили, що задокументували типові механізми зловживань. Це означає, що схеми повторювалися в різних регіонах за однаковим сценарієм. Хтось навчав, хтось копіював, хтось удосконалював ці злочинні практики. Виникає враження організованої злочинної мережі національного масштабу.
Надія на справедливість
Попри всю тяжкість ситуації, є й позитивні моменти. Правоохоронці показали, що здатні проводити масштабні операції та виявляти складні схеми. Співпраця між різними відомствами дала результат. Це вселяє надію, що справедливість можлива навіть у найскладніших випадках.
Важливо, щоб розслідування не завершилося лише обшуками та підозрами. Потрібні реальні вироки, конфіскація незаконно нажитого майна, відновлення справедливості. Тільки тоді суспільство повірить, що боротьба з корупцією в медицині – не просто гасла, а реальні дії.
Киянка Тетяна Іванівна, з якою я познайомилася біля КМКЛ №4 на Соломенці, сказала слова, які запам’яталися: “Нехай покарають всіх, хто обкрадав хворих людей. Це ж якою треба бути людиною, щоб наживатися на чужому болі”. Її думку поділяють тисячі київських родин.
Що далі
Тепер розпочнеться тривалий процес розслідування та судових розглядів. Слідчим доведеться опрацювати величезний масив даних, зібраних під час обшуків. Кожен епізод потребує детального аналізу, перевірки та документування. Це робота на місяці, якщо не роки.
Для системи охорони здоров’я це також випробування. Потрібно не лише покарати винних, а й змінити систему так, щоб подібні зловживання стали неможливими. Електронна система повинна працювати на пацієнтів, а не на злодіїв.
Нам, киянам, залишається уважно стежити за розвитком подій та вимагати справедливості. А ще – не мовчати, коли бачимо щось підозріле в медзакладах. Можливо, саме наша пильність допоможе запобігти новим зловживанням. Адже йдеться про наше здоров’я, наші гроші, наше майбутнє.
